Місце  де знахарі (відуни) — люди, добре обізнані з народними методами і засобами лікування. Серед них були костоправи, кровопускателі, баби-повитухи, травники, зберігали зібрані трави якими лікували хворих, з них же там і робили настоянки та різні комбінації.

Хоча основним лікувальним засобом цих них була магія, яка застосовувалася у поєднанні з ліками рослинного, тваринного чи мінерального походження, хірургічними прийомами. Як і в інших народів, найпоширенішим магічним засобом української народної медицини була словесна (вербальна) магія. Замовляння та примовляння, що належать до найдавнішого різновиду фольклорних жанрів, були надзвичайно багатими на художні образи та поетичні засоби. Велике значення мало і вміння знахаря вселити хворому віру в одужання. Отож, у комплексі з іншими засобами лікування магія слугувала своєрідним психотерапевтичним засобом, який нерідко міг справляти позитивний ефект.