Вознесіння – за народним календарем святкують на сороковий день після Великодня. Як відзначали та що їли.
Опубліковано: 01 Січ 2009 01:50
Вознесіння (Вознесення Господнє, Вшестя, Ушестя, Знесіннє) святкують на сороковий день після Великодня, за десять днів до Трійці.
За новозаповітними оповіданнями Вознесіння Господнє — повернення Icyса Христа із земного існування в Божественну сферу буття — відбулося на сороковий день після Його Воскресіння. Це — велике свято, однак в Україні за звичаєм до півдня працювали, а вже після обіду починали святкувати: ходили до церкви, влаштовували гостини.
Водилося приймати гостей з інших сіл та міст. Гості брали з собою почастунки — хліб, пиріжки, калачі, яйця, сало, сметану, сир тощо. Господарі ставили на стіл холодець (передусім із півня), борщ або капусняк, печеню, кашу й локшину, кисіль.
Вознесіння, або Вшестя, святкували пишно. Готували обрядове печиво — млинці (пшеничні, гречані, пшоняні) на яйцях, їли їх зі сметаною, або розтиранкою із сира та сметани, чи з ряжанкою. Пекли пиріжечки, які за свій вигляд дістали назву «драбинки». Сподівалися, що млинці, покладені на поперечки «драбинки», служитимуть сходинками, по яких кожен із співтрапез ників зможе піднятися у Царство Небесне, коли прийде його час. Розповідали легенди про Господа, який по «драбинках» («лєствиці», «ліствиці») сходить цього дня на землю, щоб подивитися, чи праведно живуть люди. Тому млинці й «драбинки» пекли для всіх трапез в ім’я Господа.
Якщо в цей час не було дощів, ходили «на хліба», беручи з собою «драбинки». Старі люди говорили, що так годиться: до хлібів (у жито) слід нести хлібне — воно допоможе житу рости й розвиватися. Вірили, що рівномірно йтимуть дощі, не буде ні спеки, ні засухи. Щоб вимолити гарну погоду, від Вознесіння також починали ходити на прощу до Почаївської або до Печерської лаври.
Ритуальне печиво «драбинки» має певний зв’язок з уявленнями українців про Світове дерево, яке є центром Всесвіту і об’єднує Верхній (небесний), Земний і Нижній (потойбічний) світи.
У багатьох селах на Вознесіння влаштовували складки. Виносили на вулицю столи, ставили традиційні наїдки, серед яких обов’язково були млинці або «драбинки» (або і млинці, і драбинки) та яєчня з салом. Також готували страви на багатті, розкладеному поряд. Варили капусняк чи куліш, локшину, смажили яєчню з салом тощо.