Опубліковано: 02 Кві 2015 10:30
Згадаймо «Слово о полку Ігоревім»: «Встала обида в силах Дажьбожа внука». І.Срезневський під іменем внука Дажбога розуміє «Владимира, известного и в народних песнях, и сказках под именем «Красного солнышка». Певец мог его назвать внуком бога солнца, как назвал и Бояна внуком такого же бога солнца, Велеса». Майже так само пише і Ф.Буслаєв: «Под внуком Даждьбога обыкновенно разумеют русь или русских вообще, но, судя по определительности эпических форм, следовало бы ожидать не мужский род внук, а женский внука, если бы разумелась русь, или множественное число внуци, если бы разумелись русские. Гораздо вероятнее под Даждьбожим внуком разуметь князя вообще и в особенности какого-либо известного русского князя. Если певец стоит в родственной связи с божеством, то и тем более князь, родоначальник своего рода-племени и предводитель дружини».
За стародавніми віруваннями, Сварог — Прабог, Бог-батько усіх слов’ян — мав сина Дажбога — бога Сонця й світла. Автор «Велесової книги» пише: «Се бо Дажбо створив нам яйце, що є світ-зоря, яка нам сяє. І в тій безодні повісив Дажбо землю нашу, аби тая удержана була. Так се душі пращурів суть»; «Правда така, що ми Дажбожі внуки ко уму, а ум великий божий є єдиний з нами, і тому творимо і говоримо з богами воєдино»; «Ми Дажбожі внуки і не смієм нехтувати славу нашу за віки»; «Се ми слов’яни, бо славимо богів, і се ми внуки богів наших Сварога і Дажбога».
