Опубліковано: 26 Чер 2014 11:36
Січень. Наші прадіди ще називали сніговик, тріскун, просинець, льодовик, щипун, сніжень.
2 січня — Гната. У цей день жінки здебільшого випікали обрядове печиво. А дівчата на вечорницях виготовляли прикраси — «павуки», «їжаки», підвішували їх на конячій волосині до сволока.
6 січня — Святвечір, Багата кутя. Готували вечерю з 12 пісних страв (поклонитись 12 місяцям). Дозволялось їсти рибу. Такою вечерею закінчувався різдвяний піст (Пилипівка). Обов’язковою стравою була кутя.
7 січня— Різдво Христове. Найбільше християнське свято. Вже можна вживати м’ясну їжу. Зранку хлопчики колядували. На Різдво йде сніг — заврожаїться озимина. На деревах іній — защедрить озимина.
13 січня — Меланки, Меланії. Щедрий вечір, щедра кутя. «Водили Меланку» — переодягненого в жіноче вбрання хлопчика, схожого на дівчинку, і щедрували.
14 січня — Новий рік за старим стилем. За євангельським ученням, у цей день Христові зробили обрізання, тому 14 січня намагалися нічого не різати. Також сьогодні Василя. Він вважався покровителем землеробства. У цей день засівали. Робили це тільки чоловіки. Засівальне зерно має бути ціле, краще необлущене — лише таке дає добрі сходи.
18 січня — Голодна кутя, хрещенський Святий вечір. Готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят.
19 січня — Водохреща, Йордан. З цим днем пов’язують хрещення на річці Йордані Ісуса Христа. Святять воду. Вода на Йордана вважається «живою». На Водохреща день теплий — буде хліб темний. Якщо похмуро — хліба вдосталь. Йде лапатий сніг — на врожай.
20 січня — Івана Предтечі, Хрестителя. Від цього дня жінки шили і пряли. Після Івана Предтечі хто не робить, того б’ють у плечі. Прийшов Предтеча та й забрав свята на плечі.
25 січня — Тетяни. Якщо вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а коли сніжно, то літо видасться дощовим.
Лютий. Наші прадіди ще називали зимобор, крутень, бокогрій, криводоріг.
1 лютого — Макара-весноукажчика. Який Макар, такий і товар. Якщо погода ясна, то й весна буде красна, рання, тепла.
2 лютого — Юхима зимового. Опівдні сміється сонце — на ранню весну. Завірюха — всі Масниці будуть із заметіллю.
4 лютого — Тимофія-напівзимника. Якщо в цей день хурделиця, то весь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну.
6 лютого — Оксани. Яка Оксана, така й весна.
8 лютого — Півхлібниці. Який день, така й весна.
10 лютого — Юхима, Охріма. Якщо вітряно, то літо буде мокре.
12 лютого — Трьох святителів.
14 лютого — Трохима. Якщо вітряно, то літо буде мокрим.
15 лютого — Стрітення Господнє, Громниці, Зимобор. Зустрічаються зима й весна. У церквах правиться, святять воду й свічки. Цей день вважався прогностиком (щогодини спостерігають за змінами погоди).
Як на Стрітення капає зі стріхи — не найдеться з літа потіхи. Як капає зі стріх, так капатиме із вуликів. На Стрітення обертається птиця до гнізда, а хлібороб — до плуга.
20 лютого — Парфенія. У цей день не брали шлюбів і не організовували будь-яких розваг.
23 лютого — Прохора і Харлампія. Свято робочої худоби. Святять воду і кроплять нею тварин.
24 лютого — Власа. Прийшов Влас — із печі злазь. Якщо цього дня відлига, то морозів більше не буде. Лютневі прикмети вказують, який буде травень. А з ним у хлібороба пов’язані всі надії на майбутній урожай. Морозні сухі періоди в лютому — на спекотну й суху погоду травня. 24 лютого можна спрогнозувати, яке буде літо — сухе чи мокре. Якщо в цей день іній, сніг, дощ, то 24 травня на Mокія Мокрого буде дощ.
27 лютого — Кирила. Погожий день — літо гарне.
Березень – в народі його ще іменували: капельник, протальник, красовик, соковик, сочень, полютий, березоль, березіль.
6 березня— Тимофія-весновія. Тимофій теплом віє — старих гріє.
9 березня — Обретіння, Обертіння. В цей день «чоловік до жінки обертається, і птахи обертаються з вирію». Птахи починають шукати собі місце для гнізд.
13 березня — Василя-крапельника. «Василь зі стріх капає — землю покваплює».
14 березня — Євдокії, Явдохи-плющихи. За старим, юліанським, календарем це був початок весни — 1 березня. Яка Євдокія, така й весна. На Євдокію вибирали кілька відер картоплі для першого висаджування. Заносили до хати талу воду, вмивали нею діток — на здоров’я. Кропили стіни — щоб ті дихали. Давали воду курям, щоб добре неслися, худобі — щоб гарно доїлася. Зранку випікали «жайворонків», співали веснянок.
8 березня — Конона, покровителя коней. Господині перебирали насіння.
22 березня — Сорок святих (мучеників). Земля повернулась до сонця північною півкулею. Вдруге набирали картоплі для висаджування.
30 березня — Олексія за християнським календарем, а в народі Теплого Олекси. Цей день вважався природним початком весни. Пасічники виносили свої вулики для першого обльоту бджіл.
31 березня — Кирила. Минув Олексій, а Кирило каже: «Ще не сій».
У березні природа воскресає.
Березневий сніг вартий половини добрив.
Березневий вітер з півдня чи заходу — на врожай, з півночі чи сходу — на безхліб’я.
У березні сніг задуває — буде врожай на городину і ярину.
Птахи в’ють гнізда на сонячному боці — на холодне літо.
Від одного березневого дощу земля квітне.
Березень невірний: то плаче, то сміється.
Квітень – в народі його ще іменували: снігогін, дзюрчальник, квітень-переплітень, краснець, лукавець
7 квітня — Благовіщення. Це велике свято. Не можна працювати, навіть птиця не в’є свого гнізда в цей день. Благовістить на весну, природа оживає.
8 квітня — Благовісника архангела Гавриїла. Народ вірив, що він — володар блискавки. Святкували Благовісника, «щоб Гаврило хати не спалив».
9 квітня — Матрони. Завершується приліт ранніх птахів.
14 квітня — Марії. Якщо цього дня повінь, то вродить густа трава.
18 квітня — Федула. Прийшов Федул — тепло роздув. Негода — Федул губи надув.
21 квітня — Родіона, Руфа. Орють під овес. У цей день не можна ходити до лісу, бо там «повзають гадюки і вони дуже кусливі, бо це, бач, їхній день». Якщо цього дня добра погода — буде погоже літо, а якщо негода — холодне, дощове.
25 квітня — Зенонів день або Василя Парийського. Весна землю парить.
30 квітня — Зосима. Покровитель бджіл. Просили бджолу, щоб полетіла до моря і принесла золоті ключі від літа.
Не ламай піч: ще надворі квітнева ніч.
Квітень дає пораду — висівай розсаду.
Квітень — корову запирай, травень — на пашу виганяй.
Мокрий квітень, сухий май — для картоплі буде рай.
Сухий квітень, мокрий май — буде жито, як гай.
Дощ у квітневу днину — до душі селянину.
Квітневий сніг, як жіночий плач, швидко минає.
Роботи квітневої на май не відкладай — будеш мати коровай.
У квітні вітер з південного заходу — буде тривала негода.
Прилетів у квітні жайвір — до тепла, а зяблик — до холоду.
Травень мав багато народних назв, серед яких: громовик, май, травник.
1 травня — Кузьми. Сіяли моркву, буряки.
2 травня — Івана Старопечерника. Жінки виносили полотно для відбілювання.
5 травня — Луки. Садили цибулю.
6 травня — Георгія Побідоносця. Юрія. Цього дня майже по всій Україні виганяли худобу на пасовище. На Поділлі є звичай на Юрія до сходу сонця садити гарбузи, кабачки, патисони, огірки. Про Юрієву росу ходять легенди. Щойно світало — люди йшли в поля. Ходили босоніж, умивалися росою, аби рум’янилися обличчя, оббризкували нею один одного. Ця роса вважалася цілющою.
8 травня — Марка. Якщо яблуні не зацвіли — на неврожай.
15 травня — Бориса і Гліба. В народі цей день ще називали солов’їним.
18 травня — Ярини (Ірини). Висаджували розсаду капусти.
19 травня — Йови. Сіяли боби, горох, огірки.
22 травня — Миколи весняного. Часто в цей день буває похолодання.
24 травня — Мокія. Мокій мокрий — все літо буде мокрим.
27 травня — Сидора. Теплий Сидір — тепле літо.
28 травня — Пахома-бокогрія. Прийшов Пахом — тішся теплом.
31 травня — Федота-вівсяника. Кінець висівання огірків. Якщо на дубі вже з’явилися листочки — на врожайне літо.
Як у травні випадуть три добрих дощі, то вродить хліба на три роки.
Якщо травень хмарний — рік буде врожайний на сіно й солому, а бідний на хліб.
У травні багато павутиння — літо буде спекотним.
Травневий дощ починається великими краплинами — буде йти недовго.
Травнева роса — краща вівса.
У травні за ніч і голобля травою обростає.
Прийшов май — череду виганяй і сам з печі утікай.
У травні пня вбери — красним буде.
Червень – в народі його ще йменували червець.
1 червня — Івана. Як тільки сходило сонце, землероби виходили на хлібну ниву, котили навколо неї сплетені з молодої верби колеса, примовляючи: щоб нива була густою і колосистою.
3 червня — Олени. Який буде день — сонячний чи дощовий, — то так піде й на осінь. Сіяли льон, гречку, ячмінь, пізню пшеницю.
7 червня — Іванів день. Погані роси. Лікарських трав не рвали.
11 червня — Феодосії. Колосяться зернові. Ходить Феодося і дивиться колосся.
14 червня — Харитона та Устима. Якщо йтиме дощ, то дощитиме до кінця місяця, а коли сонячно, то на добрий налив колосся. Цю прикмету необхідно розглядати разом із погодою 24 січня (на Григорія), яка вказує погоду на літо, іній цього дня прогнозує дощ у період з 13 по 16 червня.
16 червня — Луки. Південний вітер — для яровини добре, а коли з північного заходу — на сльотаве літо. Якщо йтиме дощ, то будуть гриби.
17 червня — Митрофана. В цей день сіяли гречку та льон.
21 червня — Федір літній (Стратилат). Гроза на Федора — погано для сіна. З цього дня починають копати криниці — вода буде чиста і корисна.
22 червня — Кирила. На Кирила сонце віддає всю свою силу. День астрономічного літнього сонцестояння. За–цвіла липа — на тепле й сонячне літо. Щедрим буде медозбір.
24 червня — Варфоломія та Варнави. «Варфоломій і Варнава дня увірвали, а ночі доточили». Починали боронувати пар.
25 червня — Петра-сонцеворота, Онуфрія. Сонце — на зиму, а літо — на спеку. Якщо цього дня сухо, то сіно зберуть сухим, а коли дощ — мокрий покіс буде. Замовкають співи птахів. Тому казали: «На Онопрія соловей ячмінним зерном вдавився».
29 червня — Тихона. З цього часу перестає кувати зозуля, «бо мандрикою вдавилася».
Іменами місяця липня у наших прадідів були – грозовик, косень, білень, сінокіс.
3 липня — Мефодія. Якщо на Мефодія йде дощ, то він може йти з перервами сорок днів.
6 липня — Горпини-купальниці. Один з найкращих днів для заготівлі лікарських трав.
7 липня — Івана Купала. Давнє язичеське свято краси, молодості й самоочищення. В цей день годилося скупатися. Велика роса на Купала — буде врожай огірків та горіхів. Дощовий день — на неврожай.
10 липня — Самсона. Якщо йтиме дощ, то негодитиме сім тижнів — аж до бабиного літа.
12 липня — Петра й Павла. Починалися жнива. З першого ячмінного борошна нового врожаю пекли обрядовий хліб і несли його до церкви, щоб освятити. На Петра колос, а на Іллю — жнива. Як на Петра спека, то на Різдво — мороз.
13 липня — Півпетра. Вшановували пастухів і тварин. Як корова у хліві, то є харч на столі.
14 липня — Кузьми і Дем’яна. «Кузьма і Дем’ян згубили жупан» — початок літньої спеки.
15 липня — Фотія. Закінчували косовицю. Якщо з’являлися жовті листочки на деревах — на ранню осінь і зиму.
18 липня — Опанаса. Якщо місяць яскравий, то на щедрий врожай.
20 липня — Євдокії, Єфросинії. Переважно дощовий день. Як зібрав сіно, то не страшна і Єфросина.
21 липня — Прокопа. Жнива. На Прокопа жита копа. На Прокопа вже є на полі копа. Прокіп нав’язав сім кіп. На Прокопа приготуй плечі до снопа.
23 липня — Антонія. Громове свято. Якщо гримить і блискає, то десь у полі копи горять.
25 липня — Прокла. Вважається, що цього дня бувають найрясніші роси. На Прокла все промокло.
26 липня — Архангела Гавриїла. Якщо сильна злива з грозою, то на дощову осінь.
31 липня — Івана Багатостраждального. Цього дня жінки, яких залишили чоловіки, відправляли в церкві службу Божу.
Серпень, крім цієї назви в народні його йменували ще й так: спасівець, копень (збіжжя складали в копи), гедзень (багато мух).
2 серпня — Іллі-пророка. Намагалися не працювати. Цього дня рідко не гримить і не ллє дощ, як із відра.
4 серпня — Марії Магдалини. Її вважають заступницею від холери.
6 серпня — Бориса і Гліба. Настає час осінніх зірниць. Скрізь дозрів хліб.
7 серпня — Ганни. Матері Пресвятої Богородиці. Холодний ранок — зима буде рання і холодна.
9 серпня — Пантелеймона. Намагалися не працювати, не звозити снопи з поля.
12 серпня — Сили. Жито, посіяне на Силу, родить сильно. Найкращий день для сівби озимих.
14 серпня — Маковія і Першого Спаса (медового). Проводи літа. Качали мед. Збирали цибулю і мак. Святили букетик з лікарських рослин (мак, чорнобривці, васильки). З Маковія починається двотижневий піст — Спасівка.
15 серпня — Стефана-сінокоса. Який сіновал, такий буде й вересень.
16 серпня — Антона. За цим днем прогнозували погоду в жовтні. Антон на жовтень дивиться.
19 серпня — Другий Спас (яблучний). Преображення Господнє. Свято врожаю. Одне з найбільших хліборобських свят. Несли до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед, хліб.
21 серпня — Омеляна. За цим днем передбачали січень.
23 серпня — Лаврентія. У ставках вода тиха, то й осінь буде спокійною, а зима — без завірюх.
25 серпня — Фотія. День свята вогню.
27 серпня — Феодосія. Якщо буря цього дня — на негоду у вересні.
28 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці і Перша Пречиста. Після свята дівчата чекали старостів. Оглядини, заручини.
29 серпня — Третій Спас (хлібний). Перенесення Нерукотворного Образа Господа Ісуса Христа. Відліт ластівок. Успіння прийшло — сонце на осінь пішло.
Вересень – в народі його ще йменували ревун або сівень
1 вересня— Андрія Стратилата. З цього дня починали збирати, овес.
8 вересня — Наталії-вівсяниці. Закінчували збирати овес.
11 вересня — Усікновення Голови Пророка, Предтечі й Хрестителя Господнього Іоанна, у народі — Головосіки. Цього дня не працювали, особливо не можна нічого круглого різати ножем чи сікти сокирою. Пісний день. Останні грози — до Головосіки.
14 вересня — Семена. Симеона Стовпника. Початок справжньої осені. До Семена старалися посіяти озимі. З цього дня починається старе бабине літо, яке триває до Другої Пречистої. Дівчата чекали старостів. На Семена ясно — осінь буде погожою і теплою.
17 вересня — ікони Пресвятої Богородиці «Неопалима Купина». Її вважають захисницею від пожеж і блискавок. Селяни молились, прохаючи захистити дім і худобу.
19 вересня — Михайла Чудотворця. Намагалися не працювати.
21 вересня — Різдво Пресвятої Богородиці, Друга Пречиста. Сватання, заручини. Жінки зустрічали осінь біля води, примовляючи: «Богородиця Пречиста, позбав нас суєти, намовляння відведи, моє життя-буття освіти».
27 вересня — Воздвиження Хреста Господнього, Здвиження. Вважається, що цього дня остання птиця відлітає у вирій. На Здвиження земля повертає на зиму. Селяни знали, що на Воздвижения всі змії, вужі ховаються до своїх нір, тому цього дня не ходили до лісу. Свитку на Здвиження скидай, а кожух одягай.
30 вересня — Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. Жіночий день. Жінки не розпочинали цього дня важливої роботи.
Вересневий час — сім погод у нас.
На бабине літо гарна погода — осінь буде сухою.
Вересень верещить, що вже осінь.
У вересні одна ягода, й та гірка — горобина.
Вересень слухає погоду січня.
Вересень студений, але ситий.
У вересні ложка води робить два болота.
Відліт у цей день журавлів віщує ранню зиму.
Наші прадіди називали жовтень – весільником або ж хмурнем, зазимником, листопадньом, грязнем
1 жовтня — Ярини. Журавлиний лет. Якщо на Ярини відлетять журавлі, то через два тижні чекай морозів, а як затримаються — зима раніше себе не покаже.
2 жовтня — Трохима. Хлопці й дівчата обирали собі пару. «На Трохима не проходить щастя мимо — куди Трохим, і воно за ним». З 2 по 10 жовтня пасічники переносили вулики на зимівлю.
3 жовтня — Дениса. Північний вітер — на холод, південний — на тепло, західний — на мокречу, а східний — на морозну, але сонячну погоду.
6 жовтня — Зачаття Івана Предтечі. Дівчата бралися за рукодільництво — пряли, ткали, вишивали.
8 жовтня — Єфросинії. Заквашена в цей день капуста довго зберігатиметься.
9 жовтня — Івана Богослова. Завершували всі польові роботи. Хто не посіяв до Богослова — не вартий доброго слова.
14 жовтня — Покрова Пресвятої Богородиці. Масово розпочиналися весілля та вечорниці. Яка погода на Покрову, такою буде зима. Покрова покриває траву листям, землю снігом, воду льодом, а дівчат — шлюбним вінцем.
20 жовтня — Сергія. З цього дня вже чекали зими. Якщо земля вкриється сніжком, то через місяць буде справжня зима.
22 жовтня — Якова. Після Якова осінь уже заплакала. Після Якова тепла ніякого.
Як не з дощем, то зі снігом.
У жовтні на день сім погод: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, ще й знизу мете.
У жовтні гріє ціп, а не піч.
У жовтні виореш мілко, весною посієш рідко, то вродить дідько.
Перший сніг у жовтні — зима настане через 40 днів.
Грім у жовтні — на малосніжну, м’яку й коротку зиму.
Як у жовтні гримить над тобою — зима буде м’якою.
Який жовтень — таким буде й березень.
Листопад. Інші народні назви листопаду: листопадець, падолист, грудко трус, братчини.
4 листопада — Ікони Казанської Божої Матері. Якщо Казанська плаче, то швидко зима прискаче.
5 листопада — Якова. Якщо піде град або снігова крупа, то на Мотрону (22 листопада) наступить справжня зима.
8 листопада — Дмитра. До Дмитра ще дозволялося засилати сватів. До Дмитра дівка хитра, а після Михайла (21 листопада) — хоч за попихайла. Якщо на Дмитра день без снігу, то ще не буде зими. Замерзла земля і дме холодний вітер — снігу не буде до Нового року. Випав сніг — увесь листопад буде холодним і морозяним. Якщо на Дмитра дощ, то на Введення (4 грудня) снігу буде по коліна. Якщо відлига, то на теплу зиму й ранню весну. Цей день зі снігом — весна пізня; холод і сніг — на пізню і холодну весну.
10 листопада — Параски. Жіночий день, жінки не прядуть, не шиють, не перуть. Якщо день сонячний, то чекай теплої зими, хмарно — всередині грудня будуть сильні морози.
14 листопада — Кузьми і Дем’яна. День зустрічі зими. Якщо тепло, то й зима тепла.
19 листопада — Павла. Замерзають річки та озера. Йде сніг — чекай на сніжну й добру для озимини зиму.
21 листопада — Михайла. Кажуть, що він приїжджає на білому коні. Після Михайла закінчувалися весілля. Як на Михайла вітер з полудня, то буде зима сніжна й красна.
22 листопада — Мотрони. Земля може вкритися снігом. Якщо Мотря на білім коні приїде, то гостру зиму нам привезе.
27 листопада — Пилипа, Заговини, Запусти на Пилипівку (піст). Готують смачну вечерю.
Листопад — заспів зими і сутінок року.
Зранку дощить, а увечері сніг лежить.
Листопад стелить землю листям, а грудень — снігом.
Грак відлетів — чекай снігу.
Яка погода в листопаді, така і в квітні.
Грудень, крім цієї назви в народні його йменували ще й так: студень, хмурень, стужайло, мостовик.
4 грудня — Введення у храм Пресвятої Богородиці. Третя Пречиста. Як Введення мостить мостки, а Микола (19 грудня) забив гвіздки, то люта зима буде. Як буде на Введення в сліду вода, то на Юрія (6 травня) — трава. Як на Введення буде вода, то влітку буде молоко.
7 грудня — Катерини. Уже сподівалися на люті морози. На святу Катерину ховайся під перину. Катерина на воді, то Різдво на льоді. Як на Катерину холодно, то буде голодно.
9 грудня — Юрія. Яка погода на Юрія, така й зима.
12 грудня — Парамона. Якщо до цього дня сніг не випав — зима буде теплою, а як з’явився — довгою і холодною. Молодь увечері збиралася на калиту (кусання калити). Калита — прообраз Сонця, його закликали швидше підніматись у небі.
13 грудня — Андрія Первозваного. На Андрія треба кожуха-добродія. Дівчата ворожили про заміжжя. На Андрія сниться дівицям надія.
14 грудня — Наума. Наум наставляє на ум. Прийшов Наум — пора братись за ум.
17 грудня — Варвари. Святкували тільки жінки. Нічого не можна робити, тільки рукоділлям займатися, вишивати, нитки сукати, дівчаток навчати вишивати.
18 грудня — Сави. Жінки збиралися на вечорниці, бо прийшла пора «і савити, і варварити, і куделю кучматити».
19 грудня — Миколи. Зимового Миколу відзначали особливо урочисто. Милосердний, захисник, заступник, чудотворець — так називає його український народ. На Миколи не жди тепла ніколи. Миколині морози — не рівня введенським: на Миколи зима з цвяхом ходить. Хвали зиму після Миколи.
22 грудня — Ганни. Зимове сонцестояння. Прийшла Ганна — сідай у санки. З Ганниного дня жінки готувалися до Різдва — білили хати, прибирали оселі. Яка Ганка до полудня, така зима до кінця грудня.
25 грудня — Спиридона-Сонцеворота. Це — найхолодніший день грудня. Якщо ніч ясна, то зима буде холодна, а літо жарке; як темна — зима тепла, а літо похмуре.
