Серпень, крім цієї назви в народні його йменували ще й так: спасівець, копень (збіжжя складали в копи), гедзень (багато мух).
Опубліковано: 12 Сер 2010 11:43
Непомітно відкочується літо. На полях відчутно затихають голосні перегуки жниварів. Над левадами частішають прохолодними досвітками серпневі тумани. Народні знахарі в цей час ще заготовляють лікарські трави, якими впродовж року зцілювали не тільки людей, а й свійських тварин. На серпень припадає одне з найбільших дванадцяти річних празників православного календарного циклу – Преображення Господнє, або як в народі найчастіше його називають – Спас, або ж Великий Спас , що припадає на 19 серпня.
За церковним календарем є три Спаса. Перший Спас співпадає з Маковеєм, він припадає на 14 серпня. А третій збігається із післясвятом Успіння – 29 серпня.
Напередодні Маковея виготовляли «маковійську» квітку з городніх і частково лісових квітів. Букет мав бути різносортним: з чебрецю, чорнобривців, кудрявців, настурцій, м`яти, волошок, нагідок, маточника, польових сокирок, лугової материнки, роман-зілля та ін.. До букету встромляли ще кілька стебел конопель чи льону, а також неодмінно кілька голівок маку та голівку невеличкого соняшника. Зілля вирване у серпні та зібране у букеті виконувало свій магічний символ: м`ята мала оберігати від усілякої напасті і додавати здоров`я, ласкавиці – щоб у родині була ласка, злагода та щирість, кудрявці – аби у хлопців в`юнилися кучері й любили їх дівчата, маточник освячував плодовитість бджіл, сонях уособлювався з небесним світилом, або воно було завжди ласкавим і милостивим для людей, тварин та рослин.
Наші прадіди передбачали стан погоди у прислів`ях і приказках: «Поганий серпень буває, як жари немає», або «Серпень збирає, а січень поїдає…», «У серпні сонце гріє, а вода холодніє».
Якщо у серпні часто гримить грім, то на теплу осінь.
На «Мамаєвій Слободі», котра розкинулась довкруг витоку річки Либідь в густих травах мешкає сила силенна нехарактерних для сучасного міста істот, це і вужі, ящірки, їжаки, ховрахи, сарана, богомоли, слимаки.
Наші прадіди вважали, що якщо після дощу на стежках багато слимаків, то це на тривалу затяжну негоду. Тож якщо Вам заманеться перевірити народні прикмети, завітайте до нас на козацьку слободу, що розташована за 7 км від Хрещатика…