Полісун — служко лісовика, з яким разом пильнує звірину. На відміну від лісовика, який буває заввишки з дерево, полісун не вище трави. У полісуна, як і в лісовика, є жінка і діти. Коли полісунка не має своєї малечі, то краде в людей, особливо тих дітей, яких проклинають рідні. Дитина, яка побувала в полісунів, уміє ворожити. Вони випасають всяку звірину, бо то їхня худоба, а вовки та ведмеді — вірні пси. Особливо ганяє полісун вовків своєю великою пугою, у яку свистить. Де війна, то він туди й турить їх на прокорм. Полісун, як і лісовик, живе зі своїм сімейством на деревах і в хатах-пустках. Вподобляє і дупла сухих дерев, де ховається всяка нечиста сила, з якою він компанує. Особливо любить грати в карти на зайців. Людей старається разом зі своїм напарником блудом налякати, а потім заманює в хащі. Тоді він на радощах плескає в долоні, свище, регоче, перекидається совою, вовком і т. д. Позбутися полісуна можна, вивернувши на собі сорочку або вдягнувши черевики не на ту ногу.