Опубліковано: 24 Бер 2015 15:22
Полазник — у новорічній обрядовості дух щедрого бога Лада, який приносить людині щастя; втілений в образі «благовісника» — маленького хлопчика, який в перший день Різдва ходить до схід сонця вітати родичів чи найближчих сусідів зі святом. Полазник — той, хто першим увійде на двір або в хату. У деяких місцевостях полазників буває два: на Введіння (21 листопада / 4 грудня) і на Різдво. У різдвяну ніч такі полазники ходили по селу з яблуком — символом родючості. Увійшовши в хату і привітавшись, хлопчик показував яблуко, а господарі дякували й щиро обдаровували полазника ласощами. До хлопчиків щедрий бог Ладо найбільш прихильний, бо це вони колись, маленькі колядники, як пише поетеса С.Майданська, піймали чарівним неводом найяскравішу зірку і, викувавши в чарівній кузні срібні дзвіночки, вирушили в далеку путь. Небесна зірка світила їм дорогу, щоб вони не заблукали, не збилися з путі, бо несли людям радісну звістку: «Ясен світ засвітився!»
Щоб у дні великих свят не сталося якоїсь неприємної оказії, до хати неодмінно мав прийти мужчина, особливо хлопчик-полазник, тоді хата-господарство буде щаслива, — і горе, коли «всунеться» першою жінка.
