Опубліковано: 26 Бер 2015 12:21
Плуг. За Геродотом, у скіфів-орачів існував культ Золотого Плуга. Від того часу минуло майже 3500 років. День падіння Золотого Плуга на землю (24 грудня) став святом Сварога. Мабуть, відтоді на свято Щедрого вечора, у день народин Місяця виник обряд ходіння з плугом. Цей день вважався найсприятливішим для започаткування всіляких справ. Колись плугом предки символічно орали сніг навколо обійстя, зустрічаючи таким чином Новий господарський рік. У деяких місцевостях України, коли водили Меланку, парубки вносили до хати і чепіги, створюючи враження, ніби орють ниву і сіють зерно. При цьому хлопчики співали, наприклад, таку жартівливу пісню;
Гей! Гей! Ци спиш, ци чуєш,
Пане господарю!
Прийшли коло твої хати орати.
Гей! Гей! Дві синиці в колісниці,
Два ведмеді у переді,Дві курці в ярмурці.
У Карпатах досить поширені легенди про початок землеробства. Вони мають низку збігів із біблійним сюжетом, особливо коли йдеться про вигнання першопредків з раю та покарання Адама важкою працею рільника. Однак фольклорні твори йдуть далі. Отож Адам копав землю, але не було ніяких наслідків праці, аж поки він за порадою ангела не сказав перед початком роботи: «Боже, помагай!» А ось легенда з іншої української території. Адам орав поле, але сатана перевертав усе догори травою доти, доки першочоловік не промовив: «Помагай, Боже!»
У стародавні часи жінку ототожнювали з борозною, а чоловіка — з плугом. «Без ковальської справи, яка створює плуг і сприяє благополуччю, — зазначає М.Брайчевський, — в давнину було немислимим весілля». Фалічне зображення плуга спостерігається у мистецтві багатьох народів.
