Опубліковано: 26 Бер 2015 11:34
Підмінок (одміна, обміна) — дитина, народжена від нечистої сили та підкинута людині замість вкраденої дитини. Вважалося, що підмінювали дітей жіночі істоти — богинки, мамуни, полудниці, русалки, дияволиці, інколи лісовик, карлик тощо. Підмінена дитина відрізнялася від звичайної надмірно великою головою, здутим животом, тонкими кривими ногами і руками. Обличчя потворне, вуха відтопирені, тіло покрите волоссям, замість нігтів гострі кігті. Головною ознакою того, що це дійсно підмінок, був невпинний плач і вередливість. Підростаючи, підмінок довго не може говорити, завжди голодний, похмурий, не вміє ходити до семи років, веде себе як недоумок. Таке дитя досягає 15-ти років і зрештою іде в ліс та гине там безвісти.
Найнадійніший спосіб повернути свою дитину — це бити підмінка різками (горіха, берези або гілкою, якою перед тим побили жабу), доки демон забере свого виродка, одночасно повернувши матері її дитину. Бити підкидька слід було при заході Сонця біля розпаленої печі, на порозі хати, на купі сміття, на мосту, на межі, на перехресті. З відповідними замовляннями і заклинаннями це могли робити тільки мати вкраденої дитини, знахарка, пастух або хлопчик, народжений від неодруженої дівчини.
Щоб запобігти підміни, немовляті зав’язували на руці червоний шнурок або вдягали червону шапочку. Старалися ні на хвилину не залишати дитину без нагляду; під час сну мати не наважувалася повертатися до новонародженого спиною; стежили, щоб на його обличчя не падало місячне сяйво; обкурювали на ніч колиску або клали у неї рослини-обереги.
