Перехрестя (роздоріжжя) — місце, де любить збиратися нечиста сила. Хресний — злий дух, який перебуває на перехресті доріг. У казках на перехресті богатир вибирає свою Долю. Подекуди над кволою дитиною здійснювали такий обряд: виносили на роздоріжжя і лишали там, поки хтось із сусідів не принесе батькам. Вважалося, що після цього така найда набере сили і здоров’я.

 У перший день Нового року йшли на перехрестя, малювали на землі хрест, притуляли до того місця вухо і слухали: якщо чути, що хтось їде на санях з вантажем, рік буде врожайний.

 А в Чистий четвер, коли в народі кажуть, що до схід сонця ворон носить своїх дітей купати в річці, хворі люди купалися навіть уночі — «поки ворон дітей не купав». Викупав­шись, набирали відро води, несли на перехрестя і виливали — «щоб там всі хвороби залишилися». Знаючи такий звичай, люди в Чистий четвер обходили пере­хрестя десятою дорогою, щоб хвороба не вчепилася.

 На Великдень існував такий засіб нашкодити нечистій силі: потрібно лише вийти з великоднім яйцем на перехрестя і покотити яйце вздовж дороги — усі дідьки відразу побіжать зі своїх схованок навтікача.

У Новорічну ніч дівчата з хлопцями ворожили на пере­хресті про свою долю. Сідали всі разом, окреслювали магічне коло, накривалися білою скатертиною й уважно прислухалися до довкілля: з якої сторони буде прикмета. Наприклад: гавкіт собаки хриплий — наречений буде старий, дзвінкий — молодий; далеко чути — з далеких країв буде суджений, близько — неподалік живе. Важливо, щоби ніхто з тих, хто ворожить, не вийшов із кола, інакше передбачення не збудеться.

Аби не допустити в село холеру, на перехресті доріг закопували ладан. Це робили під час обряду оборю­вання села.