Опубліковано: 24 Бер 2015 14:31
Овин (підовинник, овинний, жихар, овинний батюшка, цар овинний) — демон, дух домовика, який живе в овині (у клуні, на стодолі чи на току). Має вигляд старця, весь чорний, зарослий, як і домовик. Одна рука в нього довша, нею він карає вогнем тих господарів, які не встигли зібрати в снопи урожай. Очі в нього різнокольорові, горять жаром, як у кота, та й сам на нього схожий, але більший. Коли вітру немає — спить, коли сердиться — приводить на зорі Теклю-Загравнщю і може кинути жаринку між хлібами, і весь овин спалахує. День, коли всі хліба були вже змолочені, називали іменинами овина. Тоді варили для нього домолотну кашу. Овин любить, коли в жертву йому приносять ще й півня. Таким господарям він береже збіжжя і зерно. За повір’ям, коли овин доторкнеться до дівчини голою рукою — за бідного заміж піде, коли зарослою — багатою буде. Однак зарослу руку він протягає рідко, і лише тим дівчатам, які вміють добре господарювати. 30 вересня увечері молоді жінки спалювали свою солом’яну постіль — одні в печі, інші в овинах (від недобрих очей). 7 жовтня — день Теклі-Загравниці. Тоді дівчата ворожили і запитували в овина про судженого.
