Опубліковано: 25 Бер 2015 12:06
Насилання — спричинення лиха. Відьма може наслати вовків у перший день Різдва (Гуцульщина), чаклуни насилають їх на худобу (Україна, Росія); підкидають клопів, тарганів сусідам, священику; пічник насилає цвіркунів у дім; наслана жаба сіє в оселі ненависть (Закарпаття). На Поліссі розповідають про відьом, які насилають вужів на корів або самі в образі вужа або змії забираються у хлів і викрадають молоко. Це повір’я відоме і в гуцулів. Чаклуни насилають причину, підмішуючи висушених і розтертих у порох жаб у їжу. На Покутті крадькома стрижуть трохи волосся з голови людини, на яку хочуть наслати причину, кладуть це волосся у собаче лайно, після того один волос простромлюють через око жаби, від чого вона дохне, а заразом з нею помре і людина, якій належить волосся. Щоб наслати мишей кому-небудь, потрібно, щоб хтось із домочадців йшов до нього з недоїдком хліба і там його доїдав. За допомогою бліх насилали причину на весіллі: підкладали під сидіння молодим тридев’ять бліх у соломинці жита, вкладеній у старий віник. У лужичан закопували ворона під порогом чийогось дому, насилаючи причину на його мешканців. Вірили, що чорти насилаються на коней сорокою або відьмою, яка у неї вселилася, через те потрібно вбивати сороку і вішати її над кіньми тощо.
