Опубліковано: 25 Бер 2015 11:35
Музика — мистець, за яким визнаються чарувальні здібності. У давній Україні музиками зазвичай були лірники.
Згідно з повір’ям, щоб оволодіти музичною майстерністю, потрібно укласти договір з нечистою силою. Людина, яка бажає стати музикою, повинна до схід сонця піти на перехрестя і, роздягнувшись догола, заграти на скрипці; також для цієї мети слід уночі закопати на перехресті наповнену горілкою сопілку. Через сім днів її треба відкопати: якщо чорт прийняв захід, горілки виявиться наполовину менше, а ще через сім днів сопілку знову дістають — якщо там зовсім не буде горілки, людина буде досконало грати на сопілці навіть уві сні. Уявлення про магічні властивості музик особливо відчутні у карпатській традиції, де вважається, що деякі мелодії музикант підслуховує у лісового демона чугайстра або у чорта. Сюжетом багатьох оповідей є те, що чорти під виглядом компанії, яка повертається з весілля або вечірки, просять когось пограти на скрипці за хорошу плату. Музиці ввижається, що він знаходиться у гарному будинку і під його музику кружляють хлопці та дівчата. Він грає декілька діб поспіль, але йому здається, що пройшли якісь години. Тільки випадково (перехрестившись або згадавши ім’я Боже) музика дізнається, що сидить у лісі на пеньку або у болоті, а кругом танцюють чорти.
Музика — один із обов’язкових присутніх на весільному обряді, зокрема коли молоду виводять із дому, коли виносять коровай, коли просівають борошно для короваю, коли голять молодого тощо. Музика отримує за свою гру нагороду: коли ділять коровай, йому дають нижню скоринку із вміщеною у ній монетою; хліб, у який встромлене весільне гільце; скатерку, на якій стояв коровай; рушник, хустинки, які дружки виносили музиці на кийках. Музики беруть участь у багатьох календарних і сімейних обрядах, зокрема супроводжують волочебників — виконавців великодніх пісень.
У багатьох місцевостях функції музик виконували пастухи, обов’язковим атрибутом яких був ріжок, інколи бубон, а у Карпатах — флейта і трембіта. Грі пастуха приписували захисні властивості. Наприклад, у словаків напередодні Нового року пастухи мали якнайгучніше грати на своїх інструментах, щоб відганяти нечисту силу.
