Магічне коло — давній спосіб уберегти себе і сім’ю від нечистої сили. Ці кола бувають різного розміру: коли чоловік боронить себе самого, то обводить навколо «скільки хватить». Коли обводять обійстя, поле або село, то, звичайно, й коло значно більше. Іноді буває досить накреслити чарівне коло паличкою на землі чи навіть провести його в думці. У цьому випадку вся сила чарів лежить у замові; тільки завдяки тій замові коло, проведене в думці, може оборонити чоловіка або його обійстя. «Коло нашого двору, — говориться в одній замові, — камінна гора, осиковий кіл, огненна вода; що лихьи йде на гору, сі уб’є, на кіл сі проб’є, у ріці згорить. Обійде та козачка докола нашого дворочка й сьиде собі на воротьих у червоних чоботьих з огненним мечем: шо добре — пускає, шо лихьи — стинає». Аби нечиста сила залишалася за цією межею, обходили дім і подвір’я з замовляннями, тримаючи в руках амулети, в їх числі була і верба. Обходили зі свяченим (коли це буває на Великдень) чи з хлібом, іноді з хлібом першим, який виймає господиня з печі, чи навпаки — із хлібом-«забудькою», який господиня забуде в печі (його вважають особливо помічним проти горобців). У деяких місцевостях обписувалися навколо себе свяченим роговим ножем. Інколи там, де має спати чоловік, робили коло свяченою крейдою, на цьому колі клали кілька кіс так, щоб вони лягли навкруги ліжка: крім того, на подушку клали сокиру, серп і ніж, читаючи при цьому молитву.

Магічне коло (борозну) в давнину проорювали навколо села темної ночі. Це робили дівчата з жінками. Жінки знімали з себе хустини, а дівчата розпускали волосся, після чого волочили плуга. Потім, як борозна була проведена, до них приєднувалися парубки і починалися вечорниці аж до третіх півнів. Магічного кола не боїться лише Вій.