Над «Мамаєвою Слободою» сьогодні повільно закружляли поодинокі сніжинки, поступово заповнюючи усі шпаринки на козацьких гарматах…

За календарем зима починається першого грудня, який в давні часи мав декілька назв: студень, хмурень, стужайло, мостовик. Наші прадіди казали: «Сумний грудень у свято і в будень». Проте у наш час вчені визначають зиму з 22 грудня – дня зимового сонцестояння, і аж до 23 березня – дня весняного рівнодення.

У народному ж уявленні зима починається із заморозків, існують і інші численні прикмети. Так, зокрема, вважається що зима настає з того часу, коли середня температура повітря за добу сягає нижче нуля градусів, коли суцільним сніжним килимом вкривається вже замерзла земля, затріщать морози та розгуляються хуртовини, намітаючи велетенські кучугури снігу. Однак і це не завжди так.

У нашій місцевості, біля витоку річки Либідь, у грудні снігу буває не багато. Проте «Мамаєва Слобода» розміщується на одній із найвищих точок Києва і коли на Хрещатику снігу вже немає, то на Слободі він ще є. І це незважаючи на часті відлиги, які можуть початися раптово, після зміни температури під впливом західних вітрів з теплого Атлантичного океану. Попри це і вдень і вночі повітря холодне й вологе.

Зміну погоди у грудні наші прадіди передбачали за поведінкою тварин:

• Вранці сорока стрибає з гілки на гілку – на відлигу;

• Ворона заховала свого дзьоба під крило – буде сильний мороз;

• Граки збираються у великі зграї і сильно кричать – також буде мороз;

• Горобці туляться до оселі – на великий мороз;

• Хатній кіт дряпає підлогу – на вітер і віхолу, дере стіну – на негоду, лежить пузом до гори – на відлигу, згорнувся у клубочок ткнувшись носом у лапи – на холод;

Раді будем бачити Вас на «Мамаєвій Слободі», адже за будь-якої погоди Ви зможете сповна відчути чарівну атмосферу традиційних українських хат в неодмінному поєднанні з природним оточенням.