Опубліковано: 01 Кві 2015 12:44
Громові стріли (Перунові стріли) — грубі продовгуваті камені з отвором посередині, що, за повір’ями, падають із хмар під час грози на всяку нечисту силу. Вони заходять глибоко в землю, а через три або сім років повертаються на її поверхню. Предки були переконані, що на згарищі, яке утворилося після удару блискавки, і взагалі після грози можна знайти громову стрілу. Їй приписувалися магічні (ними чарівниці відвертали грозу і пожежі) та лікувальні властивості. Наприклад, якщо хворому на задавку (ангіну) дати напитися води, перелитої крізь такий камінь, йому полегшає. Громову стрілку радили носити при собі як засіб від пропасниці. При болях застудного характеру («кольках») нашкрібали порошку зі «стрілки» і натирали ним болючі місця.
Вважалося, що громові стріли бувають двох видів: від вогненних виникають пожежі, а камінні або чавунні вбивають людей, розтрощують дерева. На випадок грози старалися запастися ладаном, яким посипали вугілля у печі або розжарену сковорідку, тому що «чорт ладану боїться».
Майже повсюдно як оберіг на хвіртці або на хатніх дверях прибивали залізну скобу або підкову, щоб хвороба не входила в хату. А українці Карпат біля входу до гражди вішали пробитий наскрізь посередині камінь (цей отвір, мовляв, від того, що «через камінь веселка воду пила»). Взагалі отворові круглої форми надавався особливий зміст. У ньому вбачали символ Сонця, запоруку всього доброго і радісного, як то веселка-райдуга, що пробилася крізь камінь попити водички.
