Баба — загальнослов’янське слово зі значенням «жінка», «стара»; використовується у народній культурі також для позначення міфологічних персонажів, хвороб, атмосферних явищ, астрономічних об’єктів, календарних дат, ритуальних предметів та ін.; часто протиставляється діду або виступає з ним у парі. Баба — назва соломи, покладеної на покуті, куди у Різдвяну ніч ставиться сніп-дідух. Солома, покладена під скатертину, символізує жіноче начало, а дідух — чоловіче. На застеленому соломою і скатертиною столі з обов’язковим хлібом-сіллю предки справляли магічний обряд, споживали ритуальні страви, що було символом достатку і цілісності родини.

Чому печуть великодні баби (паски)? Баба — то жертва насамперед покійникам. Коли така своєрідна жертва з’їдається, дух покійника продовжує жити в людині, приносячи їй спокій. На Великдень печуть жовті, білі та чорні баби. Жовті присвячувалися небу та Сонцю; білі — повітрю, покійникам, щоб не приносили лихо та смерть; чорні баби з корінням та пахощами — родючій землі, господарям, узагалі людям.

Баба — також одне із найстародавніших божеств давніх українців: мати-предкиня, берегиня, охоронниця, покрова, хранителька родинного вогнища, подайниця всякого добра. З ушануванням баби (кам’яний вік) виник культ Матері, що в подальшому розвитку стає Богинею. Стародавнє слово «бабкати» означає шепотіння, ворожіння. За часів матріархату Мати-Богиня мала свої храми, при яких були засіки з хлібом (тобто життям). Образ предкині-матері дійшов до нас у скульптурних зображеннях скіфських і половецьких баб.

Словом «баба» переважно називають жіночих демонів: Баба Яга, лісова баба — жінка лісовика; банна баба — міфологічний персонаж, який живе у лазні; залізна баба — дух, який знаходиться у кукурудзі; житня баба — польовий дух; дика баба — істота, яка спокушає молодих чоловіків. Рідше «баба» може означати відьму, знахарку, чарівницю і т. ін.

На Поліссі «Баби» — другий поминальний день після Дідів. У болгар Бабин день — день баби- повитухи (8/21 січня). Баби — назва сузір’я Плеяд, яке складається із семи зірок. «Баба» в українських пожнивних обрядах означає останній сніп. «Баба» (разом із «Дідом») — обов’язковий персонаж рядження, а також персонаж або назва різних дитячих ігор.

Словник Б.Грінченка подає 27 значень слова «баба».