З жовтня 2010 року на території козацького селища «Мамаєва Слобода» реалізується проект «Рукотворна казка». Це спільний захід Центру народознавства «Козак Мамай» та інтернет-проекту «Рукотвори». Високою метою даного проекту є не тільки матеріалізація української народної казки, але й захист нашого національного скарбу, яким є казка, від перелицювання, цебто від крадіжки. Адже герої наших казок: лисичка-сестричка, вовк-панібрат, колобок, солом`яний бичок, курочка ряба та багато інших є насправді героями українських народних казок, а не російських. Ми не проти, якби росіяни читали наші казки та перекладали їх своєю мовою, однак буде справедливим , якщо мудрі люди в Москві, друкуючи книги з казками, будуть вказувати, що це саме українська народна казка, а не російська. Тобто ми  проти перелицювання та привласнення нашого національного фольклору – доробку наших прадідів.

Виглядає прикметним, що нещодавно Ульяновська область Російської Федерації вирішила проголосити себе Батьківщиною українського колобка – http://www.segodnya.ua/news/14217646.html , штучно висмоктуючи з пальця етимологію слова «колобок». В російській мові немає слова «коло», отже й доводити нам нема що…

В своїх попередніх публікаціях ми писали про те, яким чином герої українських народних казок стали героями російських народних казок – http://www.mamajeva-sloboda.ua/news.php?id=452 . Тож Козацьке селище «Мамаєва Слобода» спільно з проектом «Рукотвори» продовжує захищати надбання попередніх поколінь від перелицювання. Однак, ми вже не самі. До нашої «шабельної атаки» долучаються багато цікавих людей, котрим не байдужа доля української казки і не тільки.

Нещодавно презентував свою діяльність Всеукраїнський культурно-освітній проект з розвитку та популяризації українського казкарства «Казкова карта України». Автор даного проекту – Марина Применко – з завзятістю сарматських воїнів-вершниць, взялася обстоювати українську казку. За цих обставин немає сумніву, що колобка таки не усиновлять «сурогатні батьки» з Ульяновської області Росії.

Вже й на Великдень повернуло. За кілька тижнів найбільше християнське свято наших прадідів. За цей час треба писанок написати, пасок напекти та піст дотримати. А діткам ще й казок послухати.

2 квітня 2011 року о 12-00 на «Мамаєвій Слободі» можна буде не тільки почути, а й побачити казку. Справжнісіньке яйце-райце, в якому живе сила-силенна звірів, закотилося у козацьке селище біля витоку річки Либідь. Як це сталося і що буде далі – у суботній квітневий день розповідатиме аж сам Лірник Сашко, відомий казкар та родовий козак із села Сабадаж Жашківського р-ну, що на Черкащині.

Також «Козак Мамай» та «Рукотвори» чекатимуть на гостину Всеукраїнський культурно-освітній проект з розвитку та популяризації українського казкарства «Казкова карта України». Саме сьогодні на «Казкову карту України» буде нанесено нового героя, персонажа казки Сашка Лірника. Казкар розкаже дітям легенду походження його героя «Чорного козака» та його Батьківщину – село Сабадаж, що на Черкащині.

Автор проекту Марина Применко проведе гру для дітей на знання українських казок, а також розповість про свій проект «Казкова карта України» та проведе з малятами конкурс під назвою «Назви казку за ілюстрацією».

Діти! Беріть татуся, матусю, бабцю, дідуню, а також дядька з тіткою, хрещену маму з її родиною та гайда до нас  – рятувати рідну українську казку від зазіхань!