Коштовна золота каблучка з діамантами від Туристичної компанії “Мальва-Тур”, рівно як і коралове намисто від козаків “Мамаєвої Слободи”, відсьогодні вже очікує на своїх власників – переможців квесту “Ніч на Івана Купала – пошук козацького скарбу на “Мамаєвій Слободі”! Успіху Вам, закохані…

В рамках святкування Івана Купала, біля покритого білими лілеями та жовтим лататтям озера, з якого бере початок річка Либідь, в чагарниках верболозу та в`яза між густими заростями папороті буде відкрита чародійна “Лавка закоханих”. Переможці квесту – перші з киян – зможуть на собі випробувати її життєдайну чарівну силу. Адже посидівши на ній хоча б мить, закохана пара неодмінно одружиться, принаймні так стверджує ворожка “Мамаєвої Слободи”.

З давніх давен відзначення в Києві свята Івана Купала завжди відбувалось за традиційним сценарієм.  Козацьке селище «Мамаєва Слобода» вже вдруге пропонує всім неодруженим молодим парам  ввечері 6 липня до 20-00 прийти на «Мамаєву Слободу» та взяти участь у квесті «Ніч на Івана Купала – пошук козацького скарбу на «Мамаєвій Слободі».

Пара-переможець неодмінно отримає золоту каблучку (кільце), прикрашену діамантами,  яка символізує єдність душ закоханих. Каблучка від Туристичної компанії “Мальва-Тур”.

Другий приз: від козаків “Мамаєвої Слободи” – коштовне коралове намисто + палкий поцілунок від коханої.

Третій приз:  романтична вечеря на двох при свічках у «Шинку «Коса над чаркою», що на «Мамаєвій Слободі» (з розрахунку 300 грн. на особу) + палкий поцілунок від коханої.

Як свідчать давні перекази, в 1756 році, біля ковбані (озера), з якого бере початок річка Либідь – саме в тому місці, де зараз розташовується козацьке селище «Мамаєва Слобода» –  козацько-гайдамацький загін втопив два барила з золотими червінцями та коштовностями…

Наші прадіди небезпідставно вважали, що в ніч з 6 на 7 липня розквітає червоно-вогненна квітка папороті. Той, хто її знайде та буде нею володіти, стає знахарем, а відтак зможе знайти будь який скарб, що невидимий для очей інших людей.

Скарби бувають двох видів: закляті та незакляті. Останнім може скористатись кожен, хто його знайде, але заклятим (а саме таким і є  клад захований на «Мамаєвій Слободі») заволодіти не так-то і легко. Хоча й місце відоме. Проте це не дає доступу до скарбу. Скарб може з’явитись  в різноманітній личині: старим дідом, вродливою молодицею, конем, клубком ниток, собакою, півнем; штовхніть старого діда, обніміть та пригорніть молодицю, вдарте собаку – вони тутички й розсипляться у вигляді золотих дукачів та червінців… Однак як звичайній людині здогадатись, що це саме скарб? Певний засіб – це червоно-вогненна квітка папороті, власнику цієї квітки все відомо, проте як важко добути цю квітку. Різні перешкоди стають на шляху сміливця: відьми, чорти, вовкулаки, гопирі, сичі, домові, лісовики, русалки. Все це «товариство» збирається в купу в лісі й з реготом, криками й завиваннями перешкоджає у пошуках бажаної квітки…

Умови участі:

Реєстрація учасників:

Реєстрація відбувається з 10-00 – 1 липня по 19-45 – 6 липня 2011 року на «Мамаєвій Слободі» (при собі мати паспорти для підтвердження того, що Ви ще не одружені), а також придбати віночок (вартістю 150 грн.) з Вашим порядковим номером.
Для довідок тел.: 361-98-48; 093-872-48-77
листи надсилати: mamayevasloboda@gmail.com

Квест:

1. Молоді пари прибувають на «Мамаєву Слободу»  6 липня до 19-45 на озеро Красавиця з паспортами, щоб засвідчити, що вони ще не одружені.  Необхідною умовою реєстрації є придбання віночка з порядковим номером пари-учасниці (вартістю 150 грн).  Після реєстрації оголошуються  умови участі в квесті «Ніч на Івана Купала – пошук козацького скарбу на «Мамаєвій Слободі».
2. Кожна зареєстрована пара отримує кілька живих квіток, котрі обов`язково потрібно вплести у вінок певного розміру із трави та зілля, що росте обіч витоку річки Либідь, біля озера Красавиця. Перші 50 пар, котрі найшвидше сплели вінки та по команді пустили їх на воду озера Красавиця, допускаються до наступного етапу.
3. Після підведення підсумків першого етапу конкурсу на швидкість плетення вінка з живих квітів – пари отримують пакет із 5 питаннями стосовно ведичних знань українців, традицій, звичаїв та обрядів.
4. Пари, які відповіли правильно на всі 5 запитань, отримують синю стрічку, прив’язують її до віночка і стартують до наступного етапу першими, відповідно, що ті пари які відповіли на 4 запитання з інтервалом у 7 хвилин стартують другими, пари, що відповіли на 3 запитання і т.д.; останніми, з інтервалом у 7 хвилин стартують ті пари, котрі не відповіли правильно на жодне з поставлених запитань (завданням для всіх пар буде пошук колеса щастя з символічною квіткою папороті, якою насправді буде стрічка жовтого кольору із завданням до наступного етапу). Парам потрібно буде знайти колесо щастя, зірвати з нього одну стрічку жовтого кольору та пов’язати поряд із синьою до віночка (див. пункт 1).
5. Знайти на території «Мамаєвої Слободи» шинкарку – виконати її завдання й отримати чергову стрічку червоного кольору (пов’язати до віночка), що дає право перейти до наступного етапу.
6. Знайти ворожку-знахарку, виконати її завдання та отримати стрічку зеленого кольору (пов’язати до віночка), що дає право перейти до наступного етапу.
7. Знайти шлях до Мамая. Пройти його та відбити козацький стяг,  отримавши  останню стрічку – малинового кольору (пов’язати до віночка).
8. Перші 7 пар, котрі прийдуть якнайшвидше, пройдуть послідовно всі етапи та виконають завдання, й на підтвердження їх виконання зберуть всі стрічки (синю, жовту, червону, зелену, малинову) зі стягом та віночком чимдуж біжать до озера Красавиця, де плавають  віночки…
9. Після цього б`ють козацькі литаври, що є гаслом (сигналом) про завершення змагань. Біля озера, в чіткій послідовності до прибуття на фініш пар учасників визначається  черговість, за якою вони будуть мати змогу першими, другими, третіми, четвертими, п’ятими, шостими, сьомими дістати з озера Красавиця (парубок – при собі повинен мати плавки) віночок з прив’язаним до нього одним з призів.
   Перша пара фіналістів має право першою спробувати дістати золоту каблучку з діамантами…
   Другий фіналіст, після першого відповідно має право другим зануритись у воду за віночком із призом для коханої.
   Відповідно 3, 4, 5, 6 і 7 фіналісти мають по одній спробі для пошуку віночка з коштовностями для коханої.
   У разі, якщо будь-який з коштовних призів (а саме: каблучка з діамантами, коштовне коралове намисто, романтична вечеря)  було витягнуто відразу попередніми учасниками, то спроби для наступних учасників скасовуються (їм залишається лише палкий поцілунок від коханої).

Після того, як всі 7 парубків фіналістів спробували своє щастя виловити віночок із коштовним подарунком для коханої, козаки «Мамаєвої Слободи» вручать переможцям таку бажану золоту каблучку з діамантами, а також інші нагороди. Парі-переможцю буде показана потаємна стежка до захованої між кущами папоротника чарівної лавки для закоханих, де вони зможуть усамітнитись, а, при бажанні, і діждатися, коли ж нарешті розквітне папороть.

Квест буде проводитись паралельно з відтворенням обряду Івана Купала гуртом «Рожаниця».

З ранку в козацьких селах та слободах дівчата по ранковій росі йдуть в поле чи ліс збирати трави та квіти. З них плетуть для себе купальські вінки. В цих вінках обов’язково повинна бути трава полину. Крім того, дівчата носять полин у себе під пахвами – це запобіжний засіб від русалок та відьом (принаймні так вважали наші прабабусі).

Ближче до вечора, веселою зграйкою дівчата відправляються у найближчий гай чи ліс та рубають там дерево. Перевага надається чорноклену. Після цього відносять дерево на місце, заздалегідь вибране ними для свята, і найменовують його «Купала». Потім приносять пучки соломи, а інколи й солом’яну ляльку, котра вдіта в жіночу сорочку із стрічками, в моністах та у великому вінку. Ця лялька і називається «Марена».

Прийшовши на місце, втикають в землю дерево, рясно обвішують його вінками та стрічками, ставлять біля нього «Купалу», а неподалік розводять вогнище.

Наші прабабусі, коли були ще дівками, весело брались за руки та ходили з піснями довкола нарядженого дерева «Марени», а потім скакали через вогонь. Інколи замість вогню брали кропиву, яку накидували величезними купами.

Парубки тільки були присутні, але в хороводах, танцях, піснях участі не брали.

В ніч з 6 на 7 липня розквітає червоно-вогнений цвіт папороті. Його можна знайти, зірвати та зберегти. Власник ціїє квітки стає знахарем, і ніякий клад не приховається від нього.

На «Мамаєвій Слободі» святкування «Івана Купала» відбудеться за участі фольклорного гурту «Рожаниця» під керівництвом Інни Шаркової та розпочнеться ближче до вечора, тобто о 19-00.

Люб’язно просимо всіх бажаючих прийти до витоку річки Либідь в козацьке селище «Мамаєва Слобода» з тим, аби відчути жаркий вогонь купальського вогнища.

Дрес-код заходу: вишиванка або який небудь український національний елемент одягу (віночок, намисто  тощо)

Давайте спільно відроджувати прадавні традиції козацького краю!!!