Великий благодійний етно-фестиваль «Трійця на «Мамаєвій Слободі»
Опубліковано: 26 Тра 2012 11:16

3 червня 2012 року о 14-00 в день Святої Трійці, або як ще називали його прадіди – «Клечальну неділю» –  одне з найвеличніших православних свят наших прадідів, під благовіст церковних дзвонів, відкриється великий благодійний етно-фестиваль  «Трійця на «Мамаєвій Слободі».

Благодійний фестиваль «Трійця на «Мамаєвій Слободі» є спільним заходом «Клубу Успішних Жінок» та козацького селища «Мамаєва Слобода». Кошти від фестивалю підуть на відродження православного храму XVII-XVIII ст.. в давній козацькій столиці, славному від віків місті Чигирин та на підтримку Національного історико-культурного заповідника «Чигирин».

В програмі фестивалю:

А також традиційні для козацького селища народні забави та гуляння.

Дрес-код заходу – вишиванка.

Початок подій 3 червня 2012 року о 14-00.

«Клечальна неділя» в козацькому селищі «Мамаєва Слобода»  розпочнеться на світанку зі Служби Божої в козацькій ставропігійній церкві Покрова Пресвятої Богородиці:

7-30 – Сповідь

8-00 – Святкова Літургія.

9-30 – Освячення зілля.

Пам`ятаю, коли я був маленьким, то моя мама наламавши кленового та липового гілля прикрашала клечанням хату із середини та знадвору: пахучим татарським зіллям заквітчувала образи, клала його зверху на печі, вішала на жердку, мостила на підвіконні біля вікон, вперемішку з ромашками та іншим різнотрав`ям,  розси­пала товстим килимом по долівці, бо то була клечальна неділя. З давніх давен наші прабабусі на воротах осель вішали вінки з гілля й квітів, зелені м’яти, любист­ку, чебрецю, волошок, татарського зілля (аїру), ромашки, маруньки, божого дрєвка, полину та іншого запашного зілля, яке, за по­вір’ями, могло відганяти нечисту силу.

Такі вінки й трави наші прабабусі пізніше не викидали. Вінки надягали на молоді головки капусти, щоб вона росла головата і її не їла гусінь. Зелень сушили і зберігали. Якщо хворіла худоба, їй підмішували до корму троїцького зілля, троїцьким клечанням також підкурювали хворих людей і тварин. Давньослов`янські обряди поклоніння деревам збереглися в українців Наддніпрянщини у звичаях ставити на Трійцю клечення у вигляді берізок, кленів і ясечків на подвір’ях, центральних сільських майданах, на вигонах, у при­крашанні хатньої стріхи гілками й різними духмяними травами та квітами. В кінці травня набираються соком перші трави, тож починається косовиця — запасання сіна на зиму для ху­доби. На «Мамаєвій Слободі» буяє зелень дерев, цвітуть лугові й польові квіти. Тож  ми продовжуємо відроджувати наші давні самобутні традиції, саме так, як це робили наші праматері, прикрашаючи на «Мамаєвій Слободі»  зеленими гілками та різнотрав`ям «клечанням» козацькі хати.

Також на Зелені свята,  на Київському Поліссі побутував дуже давній звичай – «водіння Куста». В обряді брали участь лише дівчата. Вони збиралися десь у гаю або лузі, обирали серед себе високу струнку найгарнішу дівчину та наряджали  Кустом. Прибирали її з ніг до голови, так щоб ніхто не міг впізнати. Обвішували зеленими гілками з клену, липи або в’язу. До них вплітали шовкову траву любистку та м’яти. З гілок робився й вінок. Подруги дівчину-Куста обдаровували  намистом – «щоб жито колосилось чисто», стрічкою – «щоб була гарна молодичка».

У гурті із Кустом мала бути непарна кількість дівчат — три, п’ять або сім. Узявшись попід руки, вони з троїцькими піснями йшли через все село, ходили від хати до хати. Посередині — замаєний зеленню Куст, який увесь час мовчав, вшановуючи цим пращурів,  через те, що вірування в Куста були пов’язані із культом померлих, які о цій порі нібито з’являлися на землю й тимчасово перебували у трійчаній зелені.

Господарі чекали приходу Куста. Якщо він оминав чиюсь хату, це вважалося великою образою. Заходячи до оселі бажали щастя, здоров’я та всіляких гараздів. У текстах пісень звучали мотиви кохання та заміжжя тому, що дерево, в народній уяві, бачилося як образ родоводу: коріння – предки, стовбур – батьки, а гілки – діти. Казали: «Дерево розгалужується гілками, а рід множиться дітками ».

Гурт обдаровували грошима, цукерками, яйцями, пиріжками й млинцями, які спеціально готували до цього дня. У тих у кого побував Куст, має бути гарний врожай і все добре в хазяйстві. Кустове клечання зберігали у хаті. Ним мили голову, якщо боліла, полоскали горло від ангіни й використовували як оберіг від мишей. 

По закінченню обходів дворів, дерево вели назад до гаю. Там дівчат вже чекали парубки. Починалося масове гуляння: водили хороводи, танцювали та співали.

Козак Левушківського куреня Війська Запорозького Низового Костянтин Олійник.

Наша пісня пролітає з краю в край… Цвіт-калино, Україно, розцвітай!

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

150грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнВимушені переселенці
  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
    Крім організованих груп
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани війни з Росією
    та їхні діти. За наявності посвідчення учасника бойових дій (УБД)

Придбати квитки

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»