Головною спорудою «Мамаєвої Слободи» безперечно є козацька церква в ім’я Покрова Пресвятої Богородиці, за своїм архетипом точнісінько така, якою була церква на Запорозькій Січі в часи Богдана-Зиновія Хмельницького. Є дивовижним збігом, що ця перша зведена в новому тисячолітті козацька церква стоїть по лінії схід-захід на одній широті з головним Собором всього Східного Православ`я – Успенським собором Києво-Печерської лаври. І Ви можете самі в цьому засвідчитись: координати козацької церкви Покрова на «Мамаєвій Слободі» – 50,26`06“ пн. ш..  Координати Свято-Успенського собору Києво-Печерської лаври – 50,26`06“ пн.ш..  Згодьтесь, такий промисел Господній є просто дивовижний й не може бути звичайним збігом…

Тож з ударом у Благовіст дзвонів козацької церкви Покрова Пресвятої Богородиці 15 лютого 2012 року о 8-30, розпочнеться свято Стрітення Господа Нашого Ісуса Христа. Початок святочної Літургії о 9-00.

В народі вважалось, що в лютому на Стрітення зима з весною вперше стрічається. Крім цієї назви це свято ще йменувалось – Громниці, Зимобор, Стріщення, Стрічення…

Козацька Вкраїна, пам`ятаючи про свої дохристиянські традиції, завжди була щиро Православною і відзначала це свято в пам`ять про те, як Пресвята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму малюка Ісуса Христа на 40-й день після Його народження, адже згідно з Законом Божим, кожне перше Немовля чоловічої статі належало Господу Богу, тож його необхідно було принести до храму Божого на 40-й день після народження.

На свято Стрітення Господнього в церкві святили свічки із жовтого воску, їх називали «Громовицями». Коли повертались із церкви на Стрітення, то запалювали «Громничну свічку» – щоби мороз фруктові дерева не побив. «Громовиці» берегли для особливих життєвих ситуацій. Цими, освяченими на Стрітення свічками, підкурювали хворих. Особливо «Громова свічка» вважалась помічною під час бурі чи грози, тож її непримінно запалювали перед хатнім Божником, аби запобігти наглій пожежі чи руйнації, коли над хатою бушує страшна негода, або коли козаки вирушали на війну, або ж коли у жінок виникали труднощі при пологах. Також аби захистити себе від усяких негараздів та життєвих бід ,в цей день набирали «стрічену воду».  Її збирали із крижаних бурульок, що звисали із солом`яної стріхи та додавали до звичайної води. Після освячення її в церкві, перед хатнім порогом перепиняли молодицю, що несла у відрі освячену воду та зачерпували її через поріг. Така «стріченська вода», набрана у цей день через поріг, за повір`ями була надзвичайно цілющою як для людей, так і для худоби, допомагаючи в різних випадках. Особливо ж  «стріченська вода» цінувалася нашими прадідами для лікування ран і внутрішніх захворювань та від «пристріту» (лихого ока). Кроплячи людину цією водою прадіди промовляли так: «На синьому морі, на камені ворон сидить, лапами розгрібає, хвостом розмітає, од хрещеного раба Божого (ім`я) всякий пристріт одганяє. Во ім`я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.».  Цією ж цілющою «стрітенською» водою кропили козаків перед далекою небезпечною дорогою чи військовим походом, їхню зброю, бойових коней та вози з військовим спорядженням, при цьому примовляючи: «Боже Вам поможи». Пізніше, коли козацтво було заборонено імперськими указами, виряджаючи в дорогу чумаків, «Стріченою водою» кропили чумацькі  мажі (вози) та волів. «Стрітенською водою» кожну «першу неділю», тобто першу неділю, що припадала на новолуння, кропили пасіку, аби бджоли роїлись.

На жаль, бажаючих завдати людям шкоди, так званим «злим оком», або ж «пристрітом» в наш час не бракує. Особливо оберігали наші прадіди від пристріту новонароджених дітей, усіляко закриваючи їх від сторонніх очей.  Тож всі можуть прийти на Службу Божу в козацьку церкву Покрова Пресвятої Богородиці 15 лютого на 8-30 та освятити «Стрітенську воду» та «громові свічки», аби вони Вам допомогали у скрутну хвилину.

Нехай Господь Бог береже Вас та Ваші родини від всякого «злого ока» та наглого супостата. Во ім`я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.