Опубліковано: 20 Лип 2009 14:17
Побачило світ монументальне видання Василя Галайби “Свято-Богородичні храми у “другому Єрусалимі” – місті Києві” – єдине на сьогодні, у якому представлені всі храми столиці, присвячені Богородиці, за всі віки існування Києва. Вступне слово підписав Президент України Віктор Ющенко, благословив унікальну книгу Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
Презентація книги, виданої коштом Центру народознавства “Козак Мамай”, відбулась 7 травня 2009 року о 11-00 в козацькій церкві Покрова Пресвятої Богородиці на території скансену “Мамаєва Слобода”.
Видання є справді непересічним й унікальним. Адже це насамперед – книга-ікона Матері Господа нашого Ісуса Христа (на титульній стороні обкладинки відтворено образ Богородиці Слобідської Цариці козацької; на зворотньому боці обкладинки – надрукована молитва до цього благовісного образу Богородиці). Дизайн книги передбачає, що її можна ставити в якості ікони Богородиці на почесне місце в оселі.
За обсягом фактологічного матеріалу ця подвижницька праця перевершує все, що було зроблено попередніми поколіннями науковців у царині дослідження історії Богородичних храмів нашої предковічної української столиці, цебто храмів Вседіви Марії, котрі будь-коли вивищувалися в місті Києві, котрі існують у ньому нині, або ж іще будуються…
Саме тому книга – як наукове видання – рекомендована до друку Вченою радою Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України (Протокол №9 від 5 грудня 2008 року).
Учасники презентації
- Євстратій (Зоря) – Єпископ Васильківський, голова Інформаційно-Видавничого відділу УПЦ КП;
- Галайба Василь Васильович – автор книги;
- Степовик Дмитро Власович – доктор богословських наук, доктор мистецтвознавства, академік, професор Київської Православної Богословської Академії;
- Фурдин Роман Романович – настоятель ставропігійної козацької церкви Покрова Пресвятої Богородиці.
- Цугорка Олександр Петрович – художник іконописець;
- Олійник Костянтин Володимирович – директор Центру народознавства “Козак Мамай”.
- Гнатюк Михайло Анастасійович – керівник Наукового центру “Автограф”.
У програмі заходу
Під час презентації в церкві відбулось виконання церковним хором піснеспівів і кантів на честь Пріснодіви Марії.
А також виступив гурт старовинної музики “Хорея козацька” та Заслужений артист України Тарас Компаніченко, котрий виконав козацькі псалми, стихирі та Богородичні співи з старовинних ірмологіонів 16-17 ст.
З дзвінниці лунав святочний Покровський церковний передзвін.
По закінченні офіційної частини заходу в козацькому селищі “Мамаєва Слобода” відбулось частування почесних гостей та акредитованих журналістів козацькою юшкою, кулішем, смаженим поросям та іншими традиційними наддніпрянськими стравами козацької доби.
Благословення Патріарха Філарета
Прославляти Богородицю є достойно.
Будь-яку справу, служіння і навіть трапезу православні християни закінчують молитовною подякою Матері Господа нашого Ісуса Христа — пресвятій Діві Марії, Богородиці: «Достойно є, і цe є істина, славити Тебе, Богородицю, завжди славну і пренепорочну і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога-Слово породила, дійсну Богородицю — Тебе величаємо». Вдумаймося в кожне слово цієї короткої молитви…
Вона єдина з усіх жінок, які будь-коли жили, живуть і житимуть на світі, непорочно, без істління народила Спасителя світу, Бога-Слово, Другу іпостась пресвятої Трійці — Господа Ісуса Христа.
Не дивно, що християни всього світу з перших віків християнської ери справді достойно славлять Богородицю — в молитвах, у поезії, в співах, у музиці, в іконах та інших видах образотворчого мистецтва, в архітектурі храмів, названих на честь Богородиці або на честь Богородичних свят, на честь чудотворних ікон, пов’язаних із зображенням Богородиці.
Ймення Богородиці було в нашій країні добре відоме ще до хрещення Руси-України 1020 років тому. Давні літописи свідчать про ці факти, починаючи від приходу на береги Дніпра святого апостола Андрія, який перший з-поміж апостолів удостоївся бути покликаним до Христового апостольства. А вже від Володимирового хрещення храми на честь Богородиці стають в Руси-Україні типовим і звичайним явищем. Тож перший мурований храм Києва — Десятинна церква біля палацу князя Володимира — була названа саме церквою Пречистої Богородиці. В часи князя Ярослава Мудрого уділом Богородиці вважався весь Київ. Як прямий спадкоємець Святого міста Єрусалим. Відгомін цього давнього твердження наших пращурів можна віднайти на стінах Софії Київської, де над головою Божої Матері Оранти розміщено сакральну мудрість грецькою мовою: «Бог посеред нього, він непохитний: Бог помагатиме йому з самого світанку». В біблейському псалмі, звідки взяті ці пророчі слова, йдеться про Єрусалим та про храм «посеред нього». Гарантом священного союзу столиці Руси-України міста Києва з Богом покликана бути Пречиста Діва Марія, над чиєю головою в Святому храмі Софії і викарбувані ці пророчі слова.
Справді, український народ упродовж віків достойно прославляв і прославляє Богородицю!
Одним із проявів цієї прослави сьогодні стала книга, котру Ви тримаєте в руках — «Свято-Богородичні храми у «другому Єрусалимі» — місті Києві». Нині це єдине видання такого масштабу за ілюстративним й інформаційним матеріалом, присвячене Богородичним храмам Києва. Сотні статей, сотні малюнків і фотографій оповідають нам славну історію пошанування Пресвятої Діви Марії та оборони ЇЇ пам’яті з перших днів християнської історії Руси-України й до нашого часу.
Автор цієї непересічної книги — Василь Галайба, один із найвідоміших вітчизняних києвознавців і культурологів, турбота якого про збереження історії нашого краю, утвердження православ’я, його беззастережне служіння українській культурі заслуговують на щиру повагу.
Окрім докладного опису Богородичних храмів, до книги входить і значний аналітичний доробок, здійснений відомим фахівцем у царині християнської іконографії, доктором богословських наук, доктором мистецтвознавства, академіком, професором Київської Православної Богословської Академії Дмитром Степовиком.
Тож символічно, і закономірно, що у книзі наведено яскравий приклад сучасної козацької церкви Покрова Пресвятої Богородиці на території скансену «Мамаєва Слобода», що розташований у Солом’янському районі столиці. Хоч це є нова церква, проте вона зладжена на основі реставраційних креслень, а відтак подібна до тієї, що містилась у центрі козацької вольниці — на Запорозькій Січі, котра в переддень повстання Богдана-Зиновія Хмельницького знаходилася на «Микитиному Розі». Зважаючи на те, що вищою метою Українського козацтва було обстоювання Святої Православної віри, рідної землі та дідівської мови, Указом Патріарха Київського і всієї Руси-України 23 вересня 2004 року даній церкві надано статус ставропігії у складі Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Шляхетні справи наших співвітчизників закарбуються у народній пам’яті на довгі віки як приклад свідомого добра, величі духу і світлої мудрості. Тож хай і надалі шлях їхніх справ на благо суспільства буде рівний і щедрий на здобутки!
Ще раз хочу подякувати шановним авторам за справжню громадянську позицію, за сподвижницьку діяльність в утвердженні нашої істинної віри, за цю титанічну працю, Подякувати всім, хто щиро допомагав у підготовці й виданні монументальної книги «Свято-Богородичні храми у «другому Єрусалимі» — місті Києві», котра, Безумовно, внесе свій вклад у справу становлення Єдиної Помісної Православної Церкви на прадідівських теренах.
Я благословляю цю книгу до виходу у світ, її автора, благодійників, усіх хороших людей, хто сприяв її появі серед інших достойних надбань вітчизняної і світової культури.
Вступне слово Президента Віктора Ющенка
Дорогі друзі!
Духовною основою України, яка понад тисячу років єднає український народ, була православна віра з її суто національним феноменом – особливим пошануванням і прославленням Пресвятої Богородиці і Вседіви Марії.
Божа Мати була небесною покровителькою запорозького козацтва. З Її іменем і з надією на Її допомогу доблесні лицарі України ставали на боротьбу за свободу Батьківщини, за кращу долю свого народу.
Пресвятій Богородиці поклонялися в усіх українських храмах. Тільки у святому граді Києві було споруджено близько двохсот церков на честь Діви Марії.
Саме тому книга Василя Галайби, присвячена Богородичним храмам Києва, має виняткове значення для відродження нашої духовності й історичної пам’яті, збереження культурних традицій та утвердження споконвічних цінностей української нації.
За обсягом фактологічного матеріалу, інформативністю та глибиною аналізу – це унікальне видання, яке розкриває не лише мистецькі, а й філософські, моральні та ідеологічні аспекти українського православ’я й національного буття.
Символічно, що це подвижницьке дослідження виходить у рік, коли український народ разом зі світовою православною спільнотою відзначає 1020-річчя хрещення Київської Русі.
Упевнений, книга «Свято-Богородичні храми у «другому Єрусалимі» – місті Києві» посяде достойне місце серед культурно-мистецьких здобутків, покликаних сприяти зміцненню національної ідентичності нашого народу, пізнанню славного минулого України.