Одна з кращих картин VII Флорентійського Бієнале 2009 року «Мої Мамаї» художниці Катерини Косьяненко на «Мамаєвій Слободі» з 9 по 10 січня.
Опубліковано: 07 Січ 2010 19:38

9 січня о 13-00 козацьке селище «Мамаєва Слобода» представляє живопис Катерини Косьяненко – картини «Мої Мамаї» (2007) та «Катерини» (2008), які зовсім недавно експонувалися у Флоренції на престижному форумі сучасного мистецтва VII Флорентійського Бієнале 2009 р. (Biennale Internazionale dell’Arte Contemporanea a Firenza). Бо ж тільки Катерина Косьяненко єдина з України отримала Премію і медаль Лоренцо Медичі: http://www.florencebiennale.org/ing_premiati09.html . Картини «Мої Мамаї» (2007) та «Катерини» (2008) будуть виставлятись в хаті «Титаря» на «Мамаєвій Слободі» 9 та 10 січня 2010 року.

«Мамаєва Слобода» представляє київську художницю Катерину Косьяненко. Серед українських митців-учасників престижного форуму сучасного мистецтва VII Флорентійського Бієнале 2009 р. (Biennale Internazionale dell’Arte Contemporanea a Firenza), тільки вона за свій живопис отримала Премію і медаль Лоренцо Медичі (The International Award “Lorenzo il Magnifico”).

На «Мамаєвій Слободі» також буде представлена унікальна кобза (точнісінько така ж, як була у Лицаря-невмираки Мамая у далекому сімнадцятому столітті) із зображенням парсуни самого Козака Мамая, яке було написане у дарунок Катериною Косьяненко спеціально для мистецької збірки козацького селища. В свою чергу Тарас Компаніченко на цій кобзі спробує відтворити “голос” самого легендарного лицаря “Мамая”!

Картини «Мої Мамаї» (2007) та «Катерини» (2008) будуть виставлятись в хаті «Титаря» на «Мамаєвій Слободі» 9 та 10 січня 2010 року.

В програмі заходу:

• Виставка робіт художниці Катерини Косьяненко «Мої Мамаї» (2007) та «Катерини» (2008)

• Виконання Заслуженим артистом України і козаком Тарасом Компаніченком середньовічної Української музики

• Частування акредитованих журналістів та гостей найулюбленішим хмільним напоєм козаків, а відтак і самого «Козака Мамая» – «Варенухою»

• Прес-конференція за участі:

– Лауреата VII Флорентійського Бієнале 2009 р художниці Катерини Косьяненко;

– Доньок письменника Олександра Ільченка – автора українського химерного роману «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і чужа молодиця».

– Заслуженого артиста України і козакаТараса Компаніченка

– Директора Центру народознавства «Козак Мамай» Костянтина Олійника.

Флорентійське Бієнале має поважний міжнародний статус, проводиться з 1997 року. Бієннале 2009 р. проходило 5-13 грудня у місті Флоренція (Тоскана, Італія) під патронатом Президента Італії і за сприяння Міністерства культури Італії у Фортеццо да Бассо (Fortezza da Basso) в історичному центрі міста. 650 митців з 78 країн світу представили на суд публіки більш ніж 2000 творів, різних за світосприйняттям, технікою, жанрами, різновидами – живопис, графіка, скульптура, медіа, фотографія.

Флорентійське Бієнале 2009 року за міжнародним складом учасників і за змістом відповідає програмі ООН «Діалог між цивілізаціями». Флорентійський фестиваль сучасного мистецтва і являє собою подібний діалог цивілізацій. Представники різних культур мають можливість поділитися художнім досвідом, виявити загальні теми і збагатитися новаторськими ідеями, порівняти творчі методи і засоби виразності. Мовні бар’єри долаються універсальною мовою мистецтва.

Склад журі, як і склад учасників бієнале, інтернаціональний. Членами суддівської колегії є організатори заходу, представники Італії (президент бієнале Паскуале Челона – Pasquale Celona, генеральний директор бієнале П’єро Челона – Piero Celona, історик культури, художній керівник бієнале Стефано Франколіні – Stefano Francolini), а також діячі мистецтв з різних країн. Серед них – Ельза Айзенберг (Elza Ajzenberg), координатор програми з історії мистецтва та естетики в університеті Сан-Паулу, Бразилія; Пан Бан Бен (Pang Bang Ben), член Китайської асоціації образотворчих мистецтв, почесний професор і художник, Китай; Франческо Буранеллі ( Francesco Buranelli), генеральний директор Папської комісії по майну церкви, Ватикан. Крім того до складу журі входять представники Франції, Австрії, Індії, Мексики, США.

Члени журі нагородили найбільш видатні роботи в наступних номінаціях: живопис, скульптура, графіка, змішана техніка, інсталяція, фотографія. Переможців визначали за єдиним критерієм – рівнем таланту, без упередженості оцінюючи приналежність до того чи іншого стилю і не звертаючи уваги на національну приналежність.

http://en.wikipedia.org/wiki/Florence_Biennale – про Бієнале

http://www.florencebiennale.org/ing_edizione.html – офіційний сайт Флорентійського Бієнале, про Бієнале 2009

Історія участі у Флорентійському Бієнале українських художників розпочалася у 2003 р.: 5-у Премію в номінації «живопис» отримав Руслан Кутняк, Премію Президента Бієнале – Віктор Дьомін.

У 2007 р. 4-у Премію у номінації «скульптура» отримав Микола Шматько, Премію Президента Бієнале – Віра Богатирьова.

http://www.florencebiennale.org/ing_premio.html – перелік нагороджених митців за всі роки існування Бієнале

Вперше у Флорентійському Бієннале приймали одразу участь 6 митців з України (Київ, Вінниця, Донецьк, Харків).

http://www.florencebiennale.org/ing_galleria.html склад учасників 2009 р.

Нагороду Флорентійського Бієнале – 5-у Премію і медаль Лоренцо Медичі (The International Award “Lorenzo il Magnifico”) в номінації «живопис» отримала представниця України – київська художниця Катерина Косьяненко. Цю інформацію можна прочитати на офіційному сайті Флорентійського Бієнале:

http://www.florencebiennale.org/ing_premiati09.html – всі нагороди Флорентійського Бієнале 2009 р.

У Флоренції Катерина Косьяненко експонувала дві картини з свого нового живописного циклу «Мамаї і Мамаївни»: «Мої Мамаї» (2007) та «Катерини» (2008).

«Мої Мамаї». Козак Мамай загадкова постать, народний улюбленець, український герой, лицар. Невмирущий, вічний воїн. В кожній Наддніпрянській хаті колись разом з іконами висіла народна картина (парсуна) “Козак Мамай”. З’являється він перед ясними очима людей в скрутні і непевні для України дні. Він примарився художниці в очманілому, гамірному Києві серед патріархальної майже святої тиші-роскоші “Мамаєвої Слободи”… І матеріалізувався Козак Мамай не один, а з вірними своїми побратимами. Замріяний, хитруватий, розгублений, стомлений, безпосередній, щиросердий, простуватий, мудрий, веселий, завзятий, обережний, далекоглядний, безстрашний, невгамовний, чистий та святий…Ціла ватага персонажів або ж різні втілення-іпостасі одного й того ж героя. Відсторонені, химерні особи і водночас цілком земні і реальні. Знову земне і небесне злилося в людській подобі. Життя і смерть. Заперечення смерті. Ствердження життя. Вічне життя в нескінченному очікуванні попід дубом – деревом життя, серед роскоші райського буття попід хмарками, на кручі біля Дніпра серед українського степу – чіткий парафраз незрозумілого для українця біблійного Едему. Бринять кобзи і мариться, ледь долітаючи з минулого, протяжний козацький спів, замішаний на гіркому присмаку полину і недоброї долі, крові, нездійсненності, втрат і любові. І не трапеза, а євхаристичний жертовний виноград і святе вино для причастя об’єднало козаків. Переплелись давні вигадані образи і сучасні реальні персонажі. Тут є і портрет знаменитого Кості-Мамая, творця Мамаєвої слободи. Друзі. Як і чому вони в подобі давнього українського лицаря – таїна. Перед Богом і людьми несе митець відповідальність за свої творіння… Картина “Мої Мамаї”, перша з серії, довго і важко створювалася і, раптом, стало зрозуміло, що більше її перероблювати не варто. Все готово. І з тиші майстерні вони дивним чином потрапили на Всеукраїнське трієнале “Живопис -2007”, глобальну виставку Національної спілки художників „Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників” (2008), потім поїхала на Флорентійське Бієнале 2009 року. Написані „Мої Мамаї” з болісною щирою любов”ю до своєї багатостраждальної української землі і її зневірених людей , задля їх розради і захисту, задля пробудження генетичної пам”яті…

«Катерини». Сюжет можна трактувати по-різному.Три жіночі постаті, три Катерини, прості жінки чи святі, що оберігають, піклуються, прикрашають життя Козаків-Мамаїв. Вишиті квітками рушники-дороговкази наче звисають з небес, поєднуючи небесне з земним. Виникають певні аналогії з античними Парками – Богинями людської долі. Картину створено під впливом живописного твору Тараса Шевченко «Катерина» (1842). Та ж легкість, духовна чистота, українська щирість, проста і в той же час вишукана краса. В «Катеринах» обличчя персонажів схожі на лики українських барокових іконах, декор першого плану (рослинний і анімалістичний) стилістично пов’язаний з зображеннями на французьких гобеленах 14-15 століття. Холодний синій колір, що домінує в картині, нагадує глибокий, вражаюче чистий синій колір венеційського скла і небеса з фресок Джотто..

Живопис Катерини Косьяненко яскраво український, нерозривно пов’язаний з традиціями української культури. Виважено сучасний. Водночас виразно самобутній, напересічний. Він легко ідентифікується. Духовні, гармонійні образи (майже як іконописні «образи») привертають до себе увагу, зачіпають душу, запам’ятовуються надовго. Ці картини щиро етнографічні, бо уподобання художниці не данина примхливій моді «на українське».

Твори Катерини Косьяненко називають «автентичними», «етнографічними», вони мають багато шанувальників і в нашій країні і за кордоном серед колекціонерів, поціновувачів образотворчого мистецтва, серед художників. Привертали до себе постійну увагу «Мої Мамаї» і «Катерини» і на Флорентійському Бієнале.

Катерина Косьяненко народилася в 1978 р. у Києві. Закінчила Республіканську художню школу ім. Т.Г.Шевченка (1996 р.), Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (2002 р.). Навчалася на театрально-декораційному відділенні у видатного сценографа Д.Д.Лідера. В 2005 р. Закінчила асистентуру-стажування НАОМА, живописна майстерня народного художника України, професора В.І.Гуріна.

Магістр живопису.

Член Національної спілки художників України (з 2002 р).

Учасниця всеукраїнських художніх виставок (з 1999 р.), міжнародних виставок (з 2003 р.). Працює в галузі станкового малярства.

У 2009 р. за рекомендацією Міжнарожної конфедераціі спілок художників (Москва) Катерина Косьяненко стажувалася в Cite internationale Des arts (Париж), тепер художниця – резидент Cite internationale Des arts.

У Катерини Косьяненко відбулося 7 персональних виставок, дві з них – у Парижі: „ Kateryna Kosyanenko ” (2004 р.) в галереї «Galerie – Celine» і „Calendrier” в Культурно-інформаційному центрі Української Амбасади Париж (2005 р.).

www.katerynko.com.ua

За матеріалами Флорентійського Бієнале 2009 року,

Лідія Гурська, мистецтвознавець, член Національної спілки художників України

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

150грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнВимушені переселенці
  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
    Крім організованих груп
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани війни з Росією
    та їхні діти. За наявності посвідчення учасника бойових дій (УБД)

Придбати квитки

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»