«Oбливаний понеділок» на дрyгий день Великодня в козацькомy селищі «Мамаєва Слобода»
Дата події: 9 квітня 2018 року

Дійство на «Обливаний понеділок» розпочнеться 9 квітня 2018 року о 12–00 за yчасті студентів кафедри фольклористики Київського університету імені Тараса Шевченка, а також неодрyжених козаків та дівчат-козачок з «Мамаєвої Слободи»!
Народні гуляння відбyватимуться на вигоні поруч із криницею садиби Титаря.
В період святкyвання Великодня найцікавішим бyв другий день свят. В козацькій Вкраїні це бyв День Богородиці.
Тож козацьке селище «Мамаєва Слобода» спільно з Кафедрою фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка запрошyють всіх неодружених парyбків та дівчат долyчитись в «День Пресвятої Богородиці» до веселого гамірливого свята – «Обливаного понеділка»!

У різних місцевостях другий після Великодня день, тобто понеділок, мав різні ймення: поливаний, водяний, обливаний або ж волочильний понеділок. Ці народні обряди розділялись на два окремих дійства, котрі проходили незалежно одне від одного. По-перше – волочильний понеділок, коли діти – «христосувальники», або ж «волочебники», зібравшись у ватаги, «несли калача» до родичів та сусідів, при цьому ненька клала до вузлика своєму малюку три великодні калачі та кілька писанок. Зараз у багатьох містах та селах України молодь на другий день Великодня обливає один одного водою. Проте робить це весело та гамірно, обливаючи всіх хто трапиться на той час на дорозі: дідів, бабів, дорослих чоловіків та статечних жінок. Насправді це неправильно. Бо ж молоді люди просто не знають про прихований сакральний підтекст даного свята. Адже в давнину обливати можна було лише молодих гарних неодружених дівчат і це мали право робити лише неодружені парубки. Якщо Вам не ліньки, то почитайте нижче нашу статтю і Вам стане зрозуміло, як і для чого парубки обливали дівчат водою в «Обливаний понеділок».

В «Обливаний понеділок» ще далеко до сходу сонця українські дівчата поспішали вмитися із «непочатої води» криниць. Бо ж перше відро джерельної води, що поставили на цямрині на другий день після Великодня, було з «непочатою водою». Тож дівчина, проснувшись з першою ранковою зорею, перехрестившись, брала з миски, що стояла на покуті під образами, кільканадцять крашанок чи писанок та клала їх собі за пазуху. Потім тихенько, навшпиньках виходила з хати, щоб крий Боже не почули рідні як риплять двері та йшла з відром до криниці…

В цей же ж час молоді неодружені козаки, зачаївшись десь недалечко в кущах верболозу чи калини, чекали цього моменту з нетерпінням. Тож як тільки цеберко (відро) з водою ставилось дівкою на цямрині, то парубок, що уподобав собі котрусь із дівчат, тут же ж вистрибнувши із засідки, намагався облити її студеною джерельною водою. Так само парубки вчиняли з дівками на вулиці чи на вигоні, або ж навіть наздогнавши дівку у хаті на печі… А отут найголовніше: хлопець, котрому все ж таки вдалося облити дівку водою, мав повне моральне право засунути їй руку за пазуху і довгенько там порившись, знайти та дістати, зігріту гарячим дівоцьким тілом, писанку чи крашанку! Після того дівка мусила три рази з парубком поцілуватись, тобто «Похристосуватись». На козацькій Україні такі жарти та витівки були природними. Тож тепер Ви маєте зрозуміти сакральний підтекст «Обливаного понеділка», бо ж в цей День – День Пресвятої Богородиці, наші прадіди закладали основи майбутньої міцної багатодітної родини.

Позаминулі роки багато хто з нас бачив, як телебачення показувало «Обливаний понеділок» у Вінниці та Львові, де шістнадцятирічні парубії ганяли по вулицям та обливали водою геть усіх, хто траплявся на ту мить під руку. Обливаючи літніх людей водою молодь пояснювала, що це ж «Обливаний понеділок». Як Ви тепер розумієте, такий підхід до відродження традицій є банальним глумом та їх нівеляцією.

В цей Богородичний день, наші прабабусі, як були ще дівками, водили веселі хороводи, танцювали шпаркі танці, співали пісень, йшли на гойдалку, влаштовували інші забави. Надвечір у понеділок парубки та дівчата збирались на якійсь галявині «на складчину», аби хмільним стояним медом замочити свята.

З давніх козацьких часів дійшло до нас веселе прислів‘я: «Ще прийде до дівок поливаний понеділок».
Приходьте до нас у козацькy Слободy – відсвяткуємо разом, бо ж Христос Воскрес – то й Воскресне козацька Вкраїна!

Наші послуги

Страви в шинку

Вартість входу

150грн

Пільгові ціни(громадяни України)

  • 100грнВимушені переселенці
  • 100грнПенсіонери
    При наявності пенсійного посвідчення
  • 100грнШколярі
    При наявності учнівського квитка
  • 100грнСтуденти
    В будні несвяткові дні при наявності студентського квитка

Безкоштовний вхід(громадяни України)

  • Дошкільнята
    Крім організованих груп
  • Інваліди І-ІІ груп
    За умови наявності пільгового посвідчення
  • Солдати та сержанти-строковики
    Збройні сили України
  • Ветерани війни з Росією
    та їхні діти. За наявності посвідчення учасника бойових дій (УБД)

Придбати квитки

Наша адреса
вулиця Михайла Донця, 2, Київ
Це на теперішньому масиві Відрадний поблизу Національного авіаційного університету
Що до нас їде?
  • 27
    Від станцій метро Почайна та Шулявська
  • 433
    Від перетину вулиць Богдана Хмельницького та Терещенківської.
  • 201
    Від станції метро Шулявська
  • 427
    Від станцій метро Палац Спорту та Шулявська
Весь транспорт їде до зупинки «вулиця Михайла Донця»