Напередодні Петра, 11 липня, «Мамаєва Слобода» вже вдруге проводить фестиваль «Віншування Суботова»
Опубліковано: 21 Чер 2012 16:18
Сучасні козаки з селища «Козака Мамая» вже вдруге проведуть у столиці нашої Держави місті Києві фестиваль «Віншування Суботова».
Козацька Спадкова Духовна Республіка на «Мамаєвій Слободі», керуючись звичаєвим правом наших прадідів – лицарів Війська Запорозького Низового, проведе вдруге цей фестиваль для вшанування малих та статечних мешканців села Суботова Чигиринського району Черкаської області, які є праправнуками особистої гвардії Гетьмана Богдана-Зиновія Хмельницького.
Свято «Віншування Суботова» розпочнеться із служби Божої в козацькій Ставропігійній церкві в ім`я Покрова Пресвятої Богородиці. Очолить службу настоятель Суботівської Іллінської церкви Отець Володимир Гладковський – саме тієї церкви, котра збудована в Суботові коштом Богдана Хмельницького.
На превеликий жаль, багато наших сучасників, дивлячись на зображення цієї церкви на банкноті номіналом п`ять гривень, навіть гадки не мають, що це – церква-усипальниця великого Богдана та згадка про добу розквіту козацтва.
Метою проведення фестивалю є повернення генетичної пам`яті українців про «золоті часи» Гетьмана Богдана Хмельницького й консолідація всіх українців навколо людей праці – звичайних суботівців, спадкоємців слави Великого Гетьмана.
Саме тому, 11 липня, року Божого 2012, в переддень свята Петра, до козацького селища «Мамаєва Слобода» завітають на гостину найповажніші старійшини та наймолодші (школярі) правнуки особистої козацької гвардії Великого Гетьмана з його родового маєтку села Суботів.
Також Козацьке селище чекає в гості дітей із села Медведівка Чигиринського району. Це дуже важливо, адже на Запорозькій Січі споконвіку існував Медведівський курінь вихідців з околиць цієї знаменитої козацької фортеці, тепер це звичайне село на Черкащині…
А ще на щиру гостину до «Мамаєвої Слободи» завітають діти та дорослі з однієї з давніх козацьких столиць – славного від віків полкового міста Чигирина.
ПРОГРАМА
Другого фестивалю «Віншування Суботова»
на честь правнуків особистої гвардії Гетьмана Богдана Хмельницького
11-00 – після служби Божої в церкві Покрова Пресвятої Богородиці на «Мамаєвій Слободі» під благовіст церковних дзвонів розпочнуться урочистості з нагоди подяки мешканцям давньої Гетьманської резиденції.
11- 20 – виступи фольклорного колективу “Зозуленька” з Суботова та гуртів «Мамаєвої Слободи».
11-45 – феєричний виступ кращого в Європі кінного козацького каскадерського театру під орудою отамана Олега Юрчишина (який неодноразово виступав перед королевою Великобританії Єлизаветою ІІ, шейхами Саудівської Аравії, королями Індонезії, Швеції, Данії).
12-10 – продовження урочистостей. Жінки із гурту “Зозуленька” приготують на живому вогні у величезному казані, прямісінько на ярмарковому майдані “Мамаєвої Слободи”, знаменитий Чигиринський гетьманський борщ, який зможуть скуштувати всі бажаючі.
Ласкаво запрошуємо усіх, у кого в жилах тече горда козацька кров й хто хоче разом із козаками з «Мамаєвої Слободи» щиро подякувати нащадкам особистої гвардії Великого Гетьмана, який у ті далекі часи шаблею боровся за суверенну незалежну Українську Державу!
Ще до 1918 року серед мешканців колишньої гетьманської резиденції в селі Суботові, що біля Чигирина, в пам`ять про Великого Гетьмана й «золоті часи» козаччини існувала таємна сакральна традиція, яка полягала в тому, що кожного року на Петра на одному з малоприступних численних островів серед плавнів річки Тясмин, далеко від людського ока та царських жандармських вивідувачів, суботівські «діди», праправнуки особистої гвардії Богдана Хмельницького, збиралися на символічну військову Раду. І на тій таємній Раді «козацьких правнуків» уже на той час прості селяни обирали з-поміж себе …гетьмана і козацьку старшину – осавула, писаря, суддю, скарбника й полковників! Обирали наші прадіди й доручали їм знаки їхньої гідності – козацькі клейноди – оту символічну козацьку комишину – первісний символ влади як незмінність гетьманської традиції на Україні. Про ці вибори знали тільки вибрані суботівські «діди», решта ж суботівців знала тільки про те, що «дідів» треба слухати, й не вільно в них ні про що запитувати, бо так воно «од старих часів ведеться». Так-бо, вмираючи, заповідав своїм суботівським козакам сам Богдан-Зиновій Хмель, щоб, якщо станеться яка лиха година і Вкраїна перестане бути козацькою, то вони мають «пильно переховувати» для нього владу і клейноди, аж доки він по них «не зголоситься». Самі «діди» аж до 1918 року свято вірили, що мине лиха година і що в козацькій Україні має знову «об`явитися» Гетьман-Богдан, що він видасть «золоту грамоту», приверне «людям» давній «козацький присуд» і буде гетьманувати в Україні – сам він і його діти – «доки сонця – світу».
«Ой полети, галко, ой полети, чорна, да й на Січ риби їсти; Ой принеси, галко, ой принеси, чорна, від Кошового вісті…»