Козацька Спадкова Духовна Республіка на «Мамаєвій Слободі», керуючись звичаєвим правом наших прадідів – лицарів Війська Запорозького Низового, рівно як і враховуючи, що мешканці села Суботова Чигиринського району Черкаської області є праправнуками особистої гвардії Гетьмана Богдана-Зиновія Хмельницького, сучасні козаки з селища «Козака Мамая» «Мамаєвої Слободи» проведуть на Петра, 12 липня 2011 року, у столиці нашої Держави місті Києві фестиваль «Віншування Суботова». Метою проведення фестивалю є повернення генетичної пам`яті українців про «золоті часи» Гетьмана Богдана Хмельницького й консолідація всіх українців навколо людей праці – звичайних суботівців, спадкоємців слави Великого Гетьмана.

Тож 12 липня, на Петра, до «Мамаєвої Слободи» завітають на гостину найповажніші старійшини та наймолодші (школярі) правнуки особистої козацької гвардії Великого Гетьмана. Також Козацьке селище чекає в гості дітей із села Медведівки Чигиринського району, адже на Запорозькій Січі споконвіку був козацький курінь вихідців з околиць цього знаменитого села. А ще на щиру гостину до «Мамаєвої Слободи» завітають діти та дорослі з самої давньої козацької столиці – славного полкового міста Чигирина.

Свято «Віншування Суботова» розпочнеться із служби Божої в козацькій Ставропігійній церкві в ім`я Покрова Пресвятої Богородиці. Очолить службу настоятель Суботівської Іллінської церкви Отець Володимир Гладковський – саме тієї церкви, котра   збудована в Суботові коштом Богдана Хмельницького (на превеликий жаль, багато наших сучасників, дивлячись на зображення цієї церкви на банкноті номіналом п`ять гривень, навіть гадки не мають, що це церква-усипальниця великого Богдана та згадка про добу розквіту козацтва).

ПРОГРАМА

Фестивалю «Віншування Суботова»

11-00 – після служби Божої в церкві Покрова Пресвятої Богородиці на «Мамаєвій Слободі» під благовіст церковних дзвонів розпочнуться урочистості з нагоди подяки мешканцям давньої Гетьманської резиденції.

11- 20 – виступи фольклорних колективів “Козачка” з Чигирина та “Зозуленька” з Суботова, гурту “Рожаниця”, кобзарів Олександра Гончаренка та Євгена Гамаги з Києва та інших.

11-45 – показовий виступ видатних українських спортсменів: Леоніда Рябчуна та Андрія Куника – чемпіонів Європи, майстрів спорту міжнародного класу із традиційного козацького виду боротьби на поясах, з якої починав свій шлях всесвітньовідомий та уславлений український борець з Черкащини, непереможний спадковий козак Іван Піддубний.

12-00 – феєричний виступ кращого в Європі кінного козацького каскадерського театру під орудою отамана Олега Юрчишина (який неодноразово виступав перед королевою Великобританії Єлизаветою ІІ, шейхами Саудівської Аравії, королями Індонезії, Швеції, Данії).

12-30 – продовження урочистостей. Жінки із гуртів “Козачка” та “Зозуленька” приготують в величезному казані на живому вогні, прямісінько на ярмарковому майдані “Мамаєвої Слободи” знаменитий Чигиринський гетьманський борщ, котрим пригостять всіх бажаючих.

Спираючись на вищенаведене, сповіщаємо, що на Петра – 12 липня 2011 року – Козацьке селище «Мамаєва Слобода» оголошує ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ. Вхід для всіх бажаючих на фестиваль «Віншування Суботова» – вільний (безоплатний).

Ласкаво запрошуємо всіх, хто також разом з нами хоче подякувати нащадкам особистої гвардії Великого Гетьмана, котрий боровся за суверенну незалежну Державу!

Ще до 1918 року серед мешканців колишньої гетьманської резиденції в селі Суботові, що біля Чигирина, в пам`ять про Великого Гетьмана й «золоті часи» козаччини існувала таємна сакральна традиція, яка полягала в тому, що кожного року на Петра на одному з малоприступних  численних островів серед плавнів річки Тясмин, далеко від людського ока та царських жандармських вивідувачів, суботівські «діди», праправнуки особистої гвардії Богдана Хмельницького, збиралися на символічну військову Раду. І на тій таємній  Раді «козацьких правнуків» уже на той час прості селяни обирали серед себе …гетьмана і козацьку старшину – осавула, писаря, суддю, скарбника й полковників! Обирали наші прадіди й доручали їм знаки їхньої гідності – козацькі клейноди – оту символічну козацьку комишину – первісний символ влади як незмінність гетьманської традиції на Україні. Про ці вибори знали тільки вибрані суботівські «діди», решта ж суботівців знала тільки про те, що «дідів» треба слухати, й не вільно в них ні про що запитувати, бо так воно «од старих часів ведеться». Так-бо, вмираючи, заповідав своїм суботівським козакам сам Богдан-Зиновій Хмель, щоб, якщо станеться яка лиха година і Вкраїна перестане бути козацькою, то вони мають «пильно переховувати» для нього владу і клейноди, аж доки він по них «не зголоситься». Самі «діди» аж до 1918 року свято вірили, що мине лиха година і що в козацькій Україні має знову «об`явитися» Гетьман-Богдан, що він видасть «золоту грамоту», приверне «людям» давній «козацький присуд» і буде гетьманувати в Україні – сам він і його діти – «доки сонця – світу».

«Ой полети, галко, ой полети, чорна, да й на Січ риби їсти; Ой принеси, галко, ой принеси, чорна, від Кошового вісті…»