Опубліковано: 26 Січ 2012 11:56
«Льодове побоїще» або ж «Дрижопіль» – реконструкція бою козацького підрозділу з загарбниками – оборона «Козацького Коша» на «Мамаєвій Слободі». Реконструкція подій 1655 року, так званої «Дрижопільської битви», відбудеться 28 січня 2012 року о 14-00. На Слобідському ярмарковому майдані козацький табір із возів будуть штурмувати зловорожі сили найманців та бусурман…
Під час військових походів, наші прадіди – Запорозькі козаки, для успішного захисту від наскоків хижих ординських чамбулів (підрозділів), нерідко ставали «козацьким табором», або ж «кошем» (від слова кошик). У козацькому військовому таборі «коші» військо оточувало себе кількома рядами возів. Як правило, вози розташовувались чотирикутником та скріплювались ланцюгами. На вози громадився (накидався) очерет, хмиз, усілякі дрючки, які зверху накривалися наповненими землею лантухами. Зверху на них встановлювали козацькі легкі гармати «фальконети» та «ожиги». Неприступність «козацького коша» із возів досягалась завдяки максимальному мушкетно-артилерійському вогню. Не дарма ж наших прадідів у Європі називали «вогнистим» військом, бо кожен козак мусив мати крім двох пістолів ще й дві-три рушниці чи мушкети. Таким чином, козацький кіш із возів, або як вони його жартома називали «кошик», ставав для наших прадідів опорним пунктом, своєрідним редутом, який козацьке військо використовувало для активізації подальших воєнних дій.
Для сучасників буде дивним почути, що підрозділ чисельністю лише з 30-40 козаків у такому таборі з возів запросто міг дати відкоша трьом-чотирьом тисячам татар. Підступитись до козацького коша ворогу було надзвичайно складно. Під час тривалої оборони довкола свого укріплення козаки дуже швидко та майстерно споруджували вали, шанці, «вовчі ями» та інші пастки. Навіть сам термін «відкоша» означає – прогнати ворога від оборонних валів табору, тобто коша.
Військо Богдана-Зиновія Хмельницького у січні 1655 року в своєму складі нараховувало близько 30 000 козаків та 10 000 московських стрільців. Польська коронна каральна армія Стефана Чернецького складалась із 70 000 польських жовнірів, німецьких ландцкнехтів та татар. Головна битва між козаками та ворогами козацької Держави відбулась 19-22 січня 1655 року на Черкащині, біля села Охматів (Жашківський район) і була однією з найбільш кривавіших та лютіших битв визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Опісля вона була названа козаками «Дрижопільською», бо було так холодно, що від лютого морозу й пронизливого вітру козаки хапали такого дрижака, що зуб на зуб не попадав. Крім того, від гарматних залпів та ударів копит татарських коней дрижала земля. Жовніри та найманці коронного війська під командуванням магната Стефана Чернецького зуміли прорвати найслабшу ланку в таборі війська Богдана Хмельницького, а саме ту частину, яку захищали московські стрільці. В рукопашному бою польська шляхта вирізала близько 9 000 московських стрільців та захопила 20 гармат і понад 300 бочок пороху. Союзники козацького війська – московські стрільці, виявились ненадійними вояками і поводились, як отара овець, під час цієї лютої різанини, що вчинили кримські татари спільно з польською шляхтою. Стрільці стали масово кидати на сніг свої бердиші та зброю, хоругви та прапори і здавались на милість польських найманців цілими підрозділами. Тільки навальна атака козацьких сотень змогла врятувати московітів від цілковитого знищення.
Зі слів очевидця кровавого льодяного побоїща – одного з польських шляхтичів, довкола козацького табору, що розмістився на сніжному полі під Охматовом, козаки з возів, саней, снігу та трупів польських жовнірів збудували оборонний вал: «Трупом жовнірським козаки отаборились, бо не тільки вдень, а й у ночі билися врукопаш».
Три дні Запорозькі козаки оборонялись серед лютої холоднечі, практично без води та вогню. Втрати поляків у цій «Дрижопільській битві» склали понад 15 000 вояків, козаків – близько 4 000, московських стрільців – 9 000. Тільки несподіваний маневр славного козацького полковника Івана Богуна, що з козацькими загонами непомітно вийшов із міста Гумані (Умані) та вдарив у тил польсько-шляхетським військам, дозволив Богдану Хмельницькому дуже знесилити польське військо та примусити його до відступу…
Згадаємо про наш давній козацький родовід!
«Льодове побоїще» – реконструкція бою козацького підрозділу з загарбниками – оборона «Козацького Коша».
Отож, запрошуємо Вас, панове товариство, числа 28, місяця січня, року Божого 2012, на 14-00 в козацьке селище «Мамаєва Слобода», де підрозділ реєстрових козаків Печерської сотні Київського полку під керівництвом отамана Олександра Харченка спільно з козаками «Мамаєвої Слободи» на чолі із козаком Левушківського куреня Війська Запорозького Низового Костянтином Олійником в козацькому таборі будуть тримати оборону від наскоку ворожих найманців та ординців.
Посеред ярмаркового майдану «Мамаєвої Слободи» буде насипана велика гора снігу, яка з боків обливатиметься водою, на верхівці гори по колу «гордо» стоятимуть скріплені ланцюгами вози, реконструкція так званого козацького бойового табору «коша» XVII-XVIII ст.. На возах встановлять гармати та ожиги, заряджені димним порохом…
Як відомо більшості з Вас, на Різдво козацькому селищу «Мамаєва Слобода» була оголошена війна. Ми обіцяли поставити вози на «Мамаєвій Слободі» до кола, тобто до «Козацького Коша», і дати з цього символічного військового табору гідну відповідь супостату. Тож до 14-00 козаки будуть готові прийняти до свого табору всіх бажаючих відбиватись від так званих зловорожих українофобських сил.
Після приготувань, близько 14-00, українські козаки будуть атаковані ворожими найманцями та ординцями, котрі верхи на конях намагатимуться взяти «козацький кіш» із возів спочатку наскоком, а потім спішившись – приступом. Табір захищатиметься, стріляючи із усіх видів вогнепальної зброї, а потім в рукопашну відбиватиметься від наскоку нахабного супостата. Успіх нашої козацької оборони українського національно-культурного відродження залежить в тому числі і від Вашої підтримки, панове товариство – нащадки Запорозьких козаків!
Тож приходьте до нас та візьміть особисту участь у штурмі чи обороні «козацького коша» (тобто чи за Наших, чи за їхніх), або ж збоку (для тих, у кого завжди «хата скраю») подивіться на реконструкцію бою козацького табору проти загарбників.
Опісля бойовиська на всіх бажаючих чекає показовий виступ кращого в Європі кінного козацького каскадерського підрозділу під орудою Наказного отамана Олега Юрчишина.
Гості також зможуть спільно відсвяткувати козацьку перемогу, взявши участь в розвагах. Охочі зможуть скуштувавти справжнісінького козацького кулішу, печеного на рожнах (вертелі) величезного стокілограмового кабана, спробувати гарячого трав`яного чаю «гербати» або ж хмільних наливок та настоянок (медовуха, вишняк, слив`янка). Також можна буде прокатати дітлахів на запряжених кіньми санях або верхи на коні. На завершення – танці в супроводі троїстих музик та гурту «Вулиця».
Від щирого серця запрошуємо на безоплатній основі 28 січня 2012 року всіх наших симпатиків, які зареєстровані на сторінці «Мамаєвої Слободи» на фейсбуці, взяти участь у заході.
Гостьовий безоплатний квиток можна буде отримати в приміщенні книгарні «Шабля «Козака Мамая». Реєстрація та звірка даних із фейсбуком відбуватиметься за наявності посвідчення особи. Усім тим, які зареєстровані на фейсбуці під вигаданим йменням (ніком), рекомендуємо надіслати на електронну скриньку «Мамаєвої Слободи» kozakmamay[пес]mamajeva–sloboda{крапка}ua своє повідомлення про бажання прийти до нас в гості 28 січня 2012 року. У відповідь ми надішлемо Вам козацьке гасло (пароль), за яким Ви отримаєте свій гостьовий квиток. Один гостьовий квиток = одна особа. Чекаємо на Вас!
Давайте спільно обстоювати право українців жити на дідівській землі власним національно-культурним життям.
… «Утікайте непрошені, бо будете мотлошені!»…
