У рамках фестивалю  буде відкрито польову Польську амбасаду Малопольського, Шльонського та Свєнтокшиського воєводств. Найвідоміші в Польщі фольклорні колективи «Кракус» (Krakus),  «Істебна»  (Istebna), Свєнтокшиські чарівниці (відьми) впродовж двох днів співатимуть та вчитимуть всіх охочих традиційним польським танцям!

Козацьку Україну представлятимуть фольклорні гурти «Роксоланія», «Рожаниця», «Добривечір» та «Вулиця», а також найкращий на Євразійському континенті кінний каскадерський підрозділ козаків «Мамаєвої Слободи» під орудою Наказного отамана Олега Юрчишина. Козаки  продемонструють феєричну кінно-каскадерську джигітовку із презентацією  бойових стягів, зброї та гонору Польщі й України.

Кухарями з Малопольського воєводства та «Мамаєвої Слободи» у великих казанах на відкритому вогні готуватимуться страви обох народів: польський бігус та журик. Для знаменитого бігусу квашена капуста буде везтись прямісінького з польської столиці міста Варшави… Для гостей на майдані також готуватиметься козацький куліш, галушки та Гетьманський борщ із зелеої кропиви. На фестивалі представлятиметься шляхетський етикет Польщі з дегустацією старопанських хмільних напоїв та знаменитого козацького чаю «гербата». Гості фестивалю зможуть взяти участь у численних майстер-класах із давніх ремесел та трудових навичок. Також козаки «Мамаєвої Слободи» проводитимуть майстер-класи із шаблювання (фехтування на шаблях), стрільби з лука. Бажаючі спільно з козаками зможуть покататись верхи на конях, а також на возі, залізти на величезний стовп за подарунком, а також взяти особисту участь у інших козацьких розвагах та пустощах…

Організаторами Великого фестивалю польської культури «Гей, соколи!» є Polska Organizacja Turystyczna  та козацьке селище «Мамаєва Слобода».

Урочисте відкриття фестивалю відбудеться 1 червня 2013 року о 12-00. Фестиваль триватиме два дні, тобто 1 та 2 червня 2013 року.

«Кракус» (Krakus) – найдавніший студентський народний колектив у  Польщі.

Був заснований при Академії гірничої справи та металургії в Кракові у 1949 році. Ансамбль виконує оригінальний польський фольклор, підготовлений і художньо адаптований до вимог сцени. Пісні, танці та обряди представлені у сюїтах: Краківській, Сілезькій, Жешовській, Ловічський, Сондецький, Люблінський, Келецький, Бескидський – барвисто і яскраво описати красу і різноманітність цих регіонів. Презентує водночас  майстерність, справжність і красу польських народних костюмів. Народні костюми мінятимуться, а молодість і енергія триматимуть вас у полоні пісні і танцю!

Zespół pieśni i tańca KRAKUS – jest najstarszym studenckim zespołem folklorystycznym w Polsce. Powstał w Krakowie w roku 1949 przy Akademii Górniczo-Hutniczej. Zespół prezentuje oryginalny polski folklor ludowy, przetworzony i przystosowany artystycznie do wymogów sceny. Pieśni, tańce i obrzędy przedstawione w suitach: krakowskiej, śląskiej, rzeszowskiej, łowickiej, sądeckiej, lubelskiej, kieleckiej, żywieckiej i beskidzkiej, barwnie i żywo opisują urodę oraz rozmaitość tych regionów. Pokazują jednocześnie kunszt, autentyzm i piękno polskiego stroju ludowego. Stroje ludowe będą się zmieniać, a młodość i energia wyrażone w pieśni i tańcu będą niewolić widza!

 «Істебна» (Istebna)  – регіональний гуральський колектив з однойменного сілезького села. Є найдавнішим з народних колективів Польщі. Істебна співає і танцює з 1901 року!  Істебнянська говірка змусить вас задуматися, чи справді ви знаєте і розумієте польську мову.  Гуралі найбільше цінують свободу, – кажуть істебняни. – А найбільша свобода – в горах.  Пісенна сила гір Бескидів зачаровує! 

Zespół ISTEBNA – regionalny góralski zespół z polskiej wsi o tej samej nazwie. Jest najstarszym ludowym zespołem Polski. Istebna śpiewa i tańczy od roku 1901! Istebniańska gwara zmusi słuchacza do zastanowienia, czy aby na pewno zna i rozumie język polski J Górale najbardziej cenią sobie wolność, – mówią mieszkańcy Istebny. – A najwięcej wolności – w górach. Moc śpiewu gór Beskidów czaruje!

Не одну жменю магії сипнуть на святі справжні Свєнтокшиські чарівниці.

Свєнтокшиське воєводство славиться тим, що має найстарші у Польщі гори, а також свою Лису гору… Там проводяться щорічні Шабаші чарівниць (відьом). Утім свєнтокшиські чарівниці – добрі молоді дівчата, а не злі старі відьми. Вони причаровують надзвичайними розповідями про свій регіон та запальними танцями.

(Презентація Свєнтокшиського воєводства)

Малопольські червоні коралі зможе зібрати кожен, хто прийде на Великий фестиваль польської культури у «Мамаєвій Слобод». За кожну вірну відповідь у вікторині  про Польщу зможете отримати одну намистину. Скільки намистин буде у вашому намисті?

(Презентація Малопольського воєводства)

Niejedną klątwę rzuci podczas zabawy prawdziwa Świętokrzyska Czarownica

Województwo świętokrzyskie sławi się tym, że posiada najdawniejsze w Polsce góry, własną Łysą Górę i że co roku przeprowadza Szabat Czarownic. Świętokrzyskie Czarownice to dobre i młode dziewczyny, a nie złe i stare wiedźmy. One zaczarowują ciekawymi opowieściami o regionie świętokrzyskim oraz zaklinają tańcem.

(Prezentacja województwa świętokrzyskiego)

Małopolskie czerwone korale będzie mógł zrobić własnoręcznie każdy, kto przyjdzie na Wielki Festiwal Polskiej Kultury w Mamajewej Słobodzie. Za każdą dobrą odpowiedź pod czas quizu o Polsce będzie można otrzymać jeden koralik. Ile koralików zdołasz zebrać w swoich koralach?

(Prezentacja województwa małopolskiego)

Пані та панове, Polska Organizacja Turystyczna спільно з козаками та козачками «Мамаєвої Слободи» щиросердно запрошують на феєричне свято духу, аби познайомитись з самобутньою польською та українською культурами. Піснями та танцями, стравами та напоями, військовими традиціями та національними строями Малопольського, Шльонського та Свєнтокшиського воєводств, рівно як і з життям та побутом козаків Середньої Наддніпрянщини – землі, нареченої від віків Україною.

Ласкаво запрошуємо в козацьке селище «Мамаєва Слобода», котре розташоване майже в центрі столиці України – місті Києві, всього за сім кілометрів від вулиці Хрещатик, в урочищі з якого бере початок легендарна річка Либідь.

Нехай вічна буде слава, через шаблю маєм права!