Щиро по-козацьки оголошуємо про початок реєстрації компаній та фірм, котрі бажають весело та дружньо відсвяткувати передноворічний та новорічний 2012 р. бенкет в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Обіцяємо, що святкування будуть наповнені самобутнім національним колоритом Наддніпрянщини та козацьким запалом. Козацьке гасло (девіз) передноворічних святкувань на «Мамаєвій Слободі» є застільний заклик наших прадідів – «Ерго бібамус»! (лат. «випиймо!»)

Наші прадіди – лицарі степу Запорозькі козаки – добрий звичай мали, бо ж знали в який час воювати, а в який веселитися та вживати хмільні напої. Адже ж воювати козакові треба було на тверезу голову, щоб добре можна було потім, за мирної годиноньки, пити й гуляти та гарні мислі мати…

Вельмиповажних гостей, що прибудуть до головних воріт козацького селища, гостинно зустрінуть дівчата та парубки в національному українському вбранні.

Початком Вашої мандрівки у часі буде частування хмільними настоянками в справжнісінькій українській хаті.

Згуртувавшись та добряче зігрівшись, гості вирушать у мандри вулицями козацького селища, а відтак, відвідають садибу Титаря, обов`язково зупиняться біля церкви Покрова Пресвятої Богородиці, аби підняти очі до зоряного неба під передзвін церковних дзвонів у виконанні кращого дзвонаря України.

Зупиняться на містку біля озера. Завітають на садиби Гончара та Коваля. В кузні власноруч викують собі підкову на щастя. Обов`язково зазирнуть до хати Ворожки і в таємничій атмосфері поспілкуються з козацькою чаклункою-знахаркою.

Далі гості вирушать прямісінько до «Шинку – коса над чаркою», де на них чекатимуть частування бенкетними стравами. Чоловіки зможуть себе уявити бувалими січовими козарлюгами-рубаками, що спільно з товариством насолоджуються вільними від «війни» хвилинами, а отже, як і наші прадіди за мирної годиноньки, із чепурною шинкаркою зможуть пити й гуляти, гарні мислі мати…

Це ми до того, що в наших прадідів, шляхти та козаків була своя церемонія вживання вареної горілки – «варенухи» – одного з найулюбленіших напоїв Наддніпрянської України XVII-XVIII ст.. Наші прадіди-козаки, заздалегідь змовившись, посилали до шинку пахолка чи джуру зі жменею золотих талерів чи дукачів, щоб їм зварили варенухи, аби наступного вечора зібратись відбірним товариством і всім гуртом гучно крикнути: «Ерго бібамус»! (лат. «випиймо»).

Варенуха – це прадавній гоноровий напій наших прадідів. Її пили як гетьмани, так і сотники, ну і, звичайно, прості козаки та шляхта.

Рецепт її приготування такий: бралась чимала макітра, куди насипались сухі яблука, груші, хвиги, родзинки, вишні, сливи; пересипалось це червоним та чорним перцем, імбиром, гвоздикою, цинамоном, мушкатом, лавровим листком та іншими прянощами; заливалось липовим медом та міцною горілкою (перваком). Макітра накривалась кришкою та заліплювалась житнім тістом і на 12 годин ставилась до печі «мліти», тобто варитися. Коли варена горілка була готова і товариство зібралось за столом, шинкарка привселюдно рогачами діставала макітру з печі, поволеньки знімала широку затичку з запеченої хлібної скоринки. В цей час хмільна пара з горшка могла спалахнути пекельним синім полум`ям. Козаки дружньо геготіли, тикаючи пальцями на вогнисте «люциперове питво», бо ж тільки справжній лицар міг подужати пекельне козацьке вариво. Німця, москаля чи ляха обов`язково скрутило б в баранячий ріг від варенухи. Варенуху не наливали, а насипали спеціальними корячками у так-звані кухлі – філіжанки.

У «Шинку – коса над чаркою» на заїдок дбайливі господині подаватимуть смачнющі Наддніпрянські історичні страви козацької доби (м’ясо печене на ринці, рубці, верещаку, ковбаси, шкварки, лисички у сметані на дерунах, рибу в огірковому розсолі, медовий узвар, сливову запіканку, медовуху, настоянку вишневу тощо).

У програмі передбачене жартівливе новорічне шоу – сюрприз від козаків, де, крім усього, кожен із бажаючих зможе викарбувати собі на згадку подарункову «срібну» монету із гербом Війська Запорозького Низового.

Після привітань та віншувань до шинку завітають троїсті музики, які разом з чепурними дівчатами з фольклорного колективу допоможуть Вам пірнути у вир давніх  українських танців: «Місяць» «Орлиця», «Ойра», «Гречаники», «Баламут», а відтак, відчути запальну та енергійну атмосферу середньовічної Наддніпрянщини.

Впродовж вечора бажаючі можуть здійснити прогулянку «Мамаєвою Слободою» на запряжених кіньми санях чи возі, зайти на гостину до справжнього святого Миколая, пошепки на вухо повідати йому, як поводили себе колеги протягом року, чи слухняними були, а відтак – отримати лозиною по дупі, або ж заслужити подарунки – печатні медові пряники, спечені в печі однієї з хат козацького селища.

Отож пропонуємо Вам, Вашим кумам, сватам, друзям та колегам відчути перцюватий присмак давніх українських старосвітських традицій. Адже святкування наповнені жартами, піснями та гарним настроєм в козацькому селищі «Мамаєва Слобода», що розташоване обіч витоку легендарної річки Либідь, всього-навсього за сім кілометрів від Хрещатика, практично в центрі столиці України, славному від віків місті Києві, додасть Вам бадьорості та снаги на весь наступний 2012 рік!

Про деталі передноворічної та новорічної 2012 р. програми «Ерго бібамус»! (лат. «випиймо») та можливість реєстрації та бронювання місць для Вашої компанії чи фірми, можна довідатись за тел.. 361-98-48; 093-872-48-77, або ж написати листа – mamayevasloboda@gmail.com

Давайте разом, по-козацьки, зустрінемо Новий 2012 рік у «Мамаєвій Слободі»!