Одне із найбільш веселих зимових народних свят, має назву «Миколая», це не тільки свято дорослих але й малечі.

Минулого року Святий Миколай вибрав козацьке селище «Мамаєва Слобода» для свого офіційного осідку, з метою забезпечення козацької підтримки усім його добрим справам. Тож  числа 18, місяця грудня, року Божого 2009, козацтво «Мамаєвої Слободи» підписало Глейт (охоронну грамоту), щодо надання офіційного осідку (резиденції) Святому Миколаю на території Слободи «Козака Мамая».

Резиденція розміщується в традиційній українській хаті Середньої Наддніпрянщини, а саме у садибі Титаря (церковного старости), що поруч із Ставропігійною козацькою церквою в ім`я Покрова Пресвятої Богородиці.

Дуже важливим є й те, що добрі, гарні справи та починання Святого Миколая  в Україні «взяті під охорону» та пильний нагляд  саме українских козаків, адже «добро  завше повинно бути з кулаками». Воїн – козак завжди був носієм всього правдиво українського, цебто лицарського.

Хочемо ще раз привернути увагу громадськості, що минулого року, Козацьке селище «Мамаєва Слобода» запропонувало українцям новий еталон давнього, шанованого нашими прадідами козаками, свята Миколая. Наш український Святий Миколай має всі ознаки шляхетної особи, бо ж одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром  кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти). На голові Миколая гетьманська шапка із пір`ям заморських птахів. Проте, крім зовнішніх атрибутів, Миколай, будучи захисником дітей є  щирою, доброю, привітною та едукованою особою, котра на противагу його російських та англо-саксонських  аналогів (Дєд Мороз, Санта Клаус)  не махає крючковатою палицею (посохом) йдучи по лісу, а цілком у цивілізованій гостинній атмосфері традиційної Наддніпрянської хати, оздобленої рушниками, божниками та іншим хатнім начинням, разом із слухняними дітьми, аби ті не були лінивими чистоплюями, випікає в печі справжнісінькі  печатні пряники – медівники або ж як їх всі називають “Миколайчики”. Й виконує на кобзі та старосвітській лірі канти 17 століття. Тож український Миколай, направду духовна особа, бо ж привчає дітей жити на Україні власним національно-культурним життям, навертаючи їх до прадідівських традицій , а також вчить бути мудрими, добрими, співчутливими, старанно навчаючись чужому, не забувати та поважати свої рідні традиції.

О 12-00, числа 8, місяця грудня, року Божого 2010 в козацькому селищі «Мамаєва Слобода», в рамках Третьої Зимової «Країни Мрій Різдвяної» вже вдруге відбудеться відкриття резиденції Святого Миколая.

Козаки з селища «Козака Мамая», спільно з громадським діячем та співаком Олегом Скрипкою та іншими почесними гостями, підписуватимуть Глейт (охоронну грамоту), щодо продовження діяльності резиденції Святого Миколая на садибі Титаря в «Мамаєвій Слободі». Діти пригощатимуть Святого Миколая печатними медовими пряниками “Миколайчиками”, власноруч ними виготовленими та спеченими в печі української хати.

Миколай, перед підписанням Глейту, на час проведення Третьої Зимової «Країни Мрій Різдвяної», заслухає звіт козаків, щодо оборони його добрих справ, а також подарує дітям свою пісню, виконану на кобзі.

Офіційна резиденція Святого Миколая на «Мамаєвій Слободі» буде діяти з 8 грудня 2010  року по 19 січня 2011 року.

Всім бажаючим відвідати зі своїми дітьми резиденцію Святого Миколая, або ж замовити майстер-клас із виготовлення та випікання в справжній печі української хати, медового печатного пряника «Миколайчика», звертайтесь за телефоном: 361-98-48.

Попередні замовлення для організованих груп приймаються за ел. адресою:  mamayevasloboda@gmail.com , або за тел.. 361-98-48; 093-872-48-77; 063-872-78-31

Відкритий вітальний лист Віце-спікера парламенту Миколи ТОМЕНКА.

19 грудня православний світ відзначає День Святого Миколая Чудотворця – свято покровителя дітей і мандрівників.

Святий Миколай – це не вигаданий міфічний герой. Це реальна людина, яка за своє життя прославилася всепоглинаючою добротою до всіх людей, співчуттям до страждаючих, готовністю допомогти бідним і знедоленим. За легендами, Миколай роздавав майже все своє майно, задовольняючись, лише найнеобхіднішим. Він дожив до глибокої старості і залишив після себе світлу пам’ять і величезну подяку всіх, кому він встиг допомогти своїми благодіяннями. Згодом Миколай був канонізований православною і католицькою церквою.

Щороку День Миколая Чудотворця з особливим трепетом і нетерпінням чекають діти, бо цей благодійник вважається улюбленцем малечі, саме його стараннями вони отримують приємні сюрпризи та подарунки. Але найголовніше, що це свято вчить їх добру та любові до людей, щоб потім вони могли передати цю непорушну традицію своїм дітям.

Для дорослих же День Святого Миколая – початок новорічних і Різдвяних свят, час, наповнений радістю, чудесами і добром. Це свято нагадує нам про справжні людські цінності, вчить бути щедрими, добрими, дбати про нужденних.

Варто наголосити, що в Україні завжди це свято вшановувалося та було наповнене українським змістом і традиціями. Тож я вітаю відкриття резиденції Святого Миколая в козацькому селищі «Мамаєва Слобода» і бажаю, щоб наш український Святий Миколай приніс дітям любов, родинне тепло та багато радості від здійснення їхніх бажань.

Щиро вітаю всіх з одним з найрадісніших християнських свят – Днем Святого Миколая.

Віце-спікер парламенту Микола Томенко

Наші прадіди, козаки-характерники – лицарі Війська Запорозького Низового, замовляючи добрі справи від чужинських злих ворожбитів, використовували наступну молитву: «Михайло-Архангел, Гавриїл-Архангел, Микола Милостивий! Зійдіть з небес і принесіть ключі, і замкніть чарівника і чарівницю, відуна і відуницю, гопиря і гопирицю накрепко і твердо.
І зійде Микола Милостивий і принесе заліза, і поставить від землі до небес, і замкне трьома ключами позолоченими, і ті ключі викине в океан-море; там лежить камінь алатир: тобі б каменю, не відлежатися, а вам – ключам, не виплисти на моє слово». Амінь.

Нехай славиться земля наша, наречена прадідами від віків Україною!