Війська Запорозького воїн знаменитий
Щохвилини ладен край свій боронити,
І хоч супостата не зрить пред собою,
Однак зброя завжди готова до бою.
У повсталих сила полягає в тому,
Що боронять волю батьківського дому.
В перту ліпшу хвилю стануть проти злого,
Щоб не зріть в неволі нікого живого.
Бо відомо здавна – справа пастуха
Від отари гнати хижого вовка.

(Із “Літопису гадяцького полковника Григорія Трав’янки “)

              Козацький Герб на центральному вході “Мамаєвої Слободи”

       Невідомо, коли він став символом козацтва. Відомо лише, що із запровадженням козацького реєстрового війська зображення лицаря-козака з мушкетом, шаблею та порохівницею набуло значення герба. Його відтиск підтверджував законну силу універсалів Петра Сагайдачного, Михайла Дорошенка, Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Петра Дорошенка, Івана Мазепи, Данила Апостола, Кирила Розумовського. З відновленням Української держави Богданом Хмельницьким надпис по периметру герба зафіксував офіційну назву держави — Військо Запорозьке. За гетьманування Кирила Розумовського його урочисто іменували в документах “національним гербом”. Відповідно до ордера останнього гетьмана герб зображали на одній із сторін полкових та сотенних прапорів.

        Проте зі скасуванням гетьманства, одночасним запровадженням Другої Малоросійської колегії (відгалуження російського імперського державного апарату) та призначенням в Україну малоросійського генерал-губернатора Румянцева ситуація змінилася. На сороковий день перебування у краї він запропонував Катерині II провести ряд негайних змін. Зокрема, генерал-губернатор наполягав на заміні й геральдичного символа Гетьманщини, оскільки “…в коллегии печать козацкая вовсе не приличествует”. Новопризначений “малоросійський шеф” навіть подав Катерині II на апробацію два власні ескізи, на яких зображений двоголовий орел в оточенні п’яти гербів колишніх руських князівств Лівобережжя: Київського, Переяславського, Стародубського, Сіверського, Чернігівського.

     Герольдмейстерська контора знайшла помилку. “По правилам герольдическим поставленный в середину пяти малороссийских, российский государственный герб составляет будто-бы некоторую часть или княжение Малыя России, то по сей причине… оное расположение герба переменено и государственный герб поставлен главным изображением малороссийской печати”. А герби київськоруських князівств помістили на розгорнутих крилах двоголового орла.

      Протягом 1767 р. відповідно до указу Сенату відбулася заміна геральдики. Друга Малоросійська колегія та її департаменти отримали нові печатки, на яких через мініатюрні розміри зображення руських гербів проступали, як плямки на крилах орла. Старі ж печатки із зображенням козака (дві – з Генерального Військового Суду, по одній – із Канцелярії Малоросійського Скарбу, Генеральної Лічильної Комісії, з похідної канцелярії гетьмана, три — з Генеральної Військової Канцелярії) рішенням колегії від 5 грудня 1767 р. було передано для зберігання до архіву (ЦДІА України. – Ф.54, оп.З, спр. 1036, арк.З-Ззв.).

Олексій СТРУКЕВИЧ