Опубліковано: 07 Кві 2015 15:09
Замовляння, заговір, примовка, примова молитвослов магічного характеру, основою якого є віра в чудодійну силу слова як засобу впливу на вищі духовні сили. Людина вірила, що мертві могутніші від живих, а тому в замовляннях зверталися до «образу світу», втіленого в них та у природних явищах.
Замовляння — це також звертання до темних сил, до «нечисті», а тому їм личить більше ніч, коли такі сили панують. Замовляння має велику чудодійну силу, коли воно проказане в належній формі, у належний час і з належним обрядом. Замовляють рано-вранці, повернувшись лицем до сходу. Замовляннями-заклинаннями заворожують щастя, добру долю, урожай, приріст худоби, бджіл тощо. «Роди, Боже, жито-пшеницю й усяку пашницю. Господарям на диво, людям на добро!».
Один із найдавніших типів замовляння — безпосереднє звертання до об’єкта, на який спрямована дія. Замовляння до води: «Добрий вечір, кринице, красная дівице, водо-дочко Уляно, земле-мати Тетяно, камне-брате Петро. Поздоровляю вас із понеділком, приймайте хліб-сіль, дайте нам водиці на добро». Подібне замовляння супроводжувалося певною ритуальною дією: у криницю опускали окраєць хліба і тримали його там від заходу до сходу сонця. Вірили, що він набуває лікувальних властивостей: коли такий хлібець дати з’їсти породіллі, то прибуде багато молока.
