В козацькому селищі «Мамаєва Слобода», вже вчерверте, відбудеться пошук «козацького скарбу». Вперше золоту каблучку з діамантами щаслива молода пара знайшла на свято Івана Купала у 2010 році. Вдруге в 2011 році , втретє у минулому 2012 році каблучку з коштовним камінням закохані шукали до півночі, але таки знайшли…

Як свідчать давні перекази, в 1756 році, біля ковбані (озера), з якого бере початок річка Либідь – саме в тому місці, де зараз розташовується козацьке селище –  козацько-гайдамацький загін втопив два барила з золотими червінцями та коштовностями…

Чимало прагматичних сучасників вирішать, що це чергова байка, або ж принаймні, що наші прадіди запорожці це зробили керуючись українським прислів`ям: «І сам не гам, і другому не дам», адже втопити золоті дукачі та й гайнути потім собі далі в похід, хіба таке може вкластись в голові у сучасного «інтернет-воїна» матеріаліста…

Однак наші мудрі прадіди знали, що гроші то марнота, тож як християнські лицарі, збирали собі скарби на небі, а не на землі… Молитви Запорозьких козаків були дуже щирими та потужними, тож насправді, козаки-характерники ховали коштовності під джерелом не тому, що воно було прикметним. Твердо знаючи, що прихований із добрими думками та намірами скарб, має неодмінно матеріалізуватись в майбутньому. Витік річки, тобто джерело, ніби в геометричній прогресії збільшує енергію добрих думок, закладених разом із скарбом. У такий магічний спосіб скарб нібито збільшується та примножується… Він, цей козацький скарб, необов`язково має бути в щирих золотих червінцях, він, насправді, повинен бути у щирості думок та вчинків на благо рідної козацької Вкраїни.

Вам, панове прагматики, які вірять лише в корисливі мотиви, видаватиметься дивним, що цим матеріалізованим скарбом довкола джерела річки Либідь, насправді і є селище «Козака Мамая» – «Мамаєва Слобода».

А для романтиків, ми вже четвертий рік поспіль будемо проводити квест «Ніч на Івана Купала – пошук козацького скарбу на «Мамаєвій Слободі», обіч витоку легендарної річки Либідь, чарівного, оповитого лілеями та лататтям озера Красавиця.

Цього року, каблучка із коштовним камінням для пари-переможця люб`язно надана Ювелірним Домом «Zarina».
Другий приз – червоні корали, рівно як і третій приз «Романтична вечеря при свічках у «Шинку «Коса над чаркою» надані козаком Левушківського куреня Війська Запорозького Низового Костянтином Олійником.

Золота каблучка з коштовним камінням від Ювелірного Дому «Zarina», рівно як і коралове намисто від козаків “Мамаєвої Слободи”, очікують на своїх власників – переможців квесту “Ніч на Івана Купала – пошук козацького скарбу на “Мамаєвій Слободі”! Успіху Вам, закохані!..

В рамках святкування Івана Купала, біля покритого білими лілеями та жовтим лататтям озера, з якого бере початок річка Либідь, в чагарниках верболозу та в`яза між густими заростями папороті буде відкрита чародійна “Лавка закоханих”. Переможці квесту – перші з киян – зможуть на собі випробувати її життєдайну чарівну силу. Адже посидівши на ній хоча б мить, закохана пара неодмінно одружиться, принаймні так стверджує ворожка “Мамаєвої Слободи”.

З давніх-давен відзначення в Києві свята Івана Купала завжди відбувалось за традиційним сценарієм.  Козацьке селище «Мамаєва Слобода» вже  вчетверте пропонує всім неодруженим молодим парам  ввечері 6 липня до 16-00 прийти на «Мамаєву Слободу» та взяти участь у квесті «Ніч на Івана Купала – пошук козацького скарбу на «Мамаєвій Слободі».

Перший приз: отже, як і попередні роки, козаки з «Мамаєвої Слободи» гарантують, що пара-переможець неодмінно отримає золоту каблучку (кільце) від Ювелірного Дому «Zarina», прикрашену коштовним камінням, яка символізує єдність душ закоханих.

Другий приз: коштовне коралове намисто + палкий поцілунок від коханої.

Третій приз:  романтична вечеря на двох при свічках у «Шинку «Коса над чаркою», що на «Мамаєвій Слободі» (з розрахунку 300 грн. на особу) + палкий поцілунок від коханої.

Наші прадіди небезпідставно вважали, що в ніч з 6 на 7 липня розквітає червоно-вогненна квітка папороті. Той, хто її знайде та буде нею володіти, стає знахарем, а відтак, зможе знайти будь який скарб, що невидимий для очей інших людей.

Скарби бувають двох видів: закляті та незакляті. Останнім може скористатись кожен, хто його знайде, але заклятим (а саме таким і є  клад захований на «Мамаєвій Слободі») заволодіти не так-то і легко. Хоча й місце відоме. Проте це не дає доступу до скарбу. Скарб може з’явитись  в різноманітній личині: старим дідом, вродливою молодицею, конем, клубком ниток, собакою, півнем; штовхніть старого діда, обніміть та пригорніть молодицю, вдарте собаку – вони тутички й розсипляться у вигляді золотих дукачів та червінців… Однак як звичайній людині здогадатись, що це саме скарб? Певний засіб – це червоно-вогненна квітка папороті, власнику цієї квітки все відомо, проте як важко добути цю квітку. Різні перешкоди стають на шляху сміливця: відьми, чорти, вовкулаки, гопирі, сичі, домові, лісовики, русалки. Все це «товариство» збирається в купу в лісі й з реготом, криками й завиваннями перешкоджає у пошуках бажаної квітки…

Умови участі:

Реєстрація учасників:

Реєстрація відбувається з 10-00 – 30 червня по 15-45 – 6 липня 2013 року на «Мамаєвій Слободі» (при собі мати паспорти для підтвердження того, що Ви ще не одружені), а також придбати підкову (вартістю 200 грн.) з Вашим порядковим номером.
Для довідок тел.: 361-98-48; 095-326-64-53
листи надсилати: mamayevasloboda@gmail.com

УВАГА! Квест буде проводитись паралельно з відтворенням обряду Івана Купала фольклорним гуртом.

З ранку в козацьких селах та слободах дівчата по ранковій росі йдуть в поле чи ліс збирати трави та квіти. З них плетуть для себе купальські вінки. В цих вінках обов’язково повинна бути трава полину. Крім того, дівчата носять полин у себе під пахвами – це запобіжний засіб від русалок та відьом (принаймні так вважали наші прабабусі).

Ближче до вечора, веселою зграйкою дівчата відправляються у найближчий гай чи ліс та рубають там дерево. Перевага надається чорноклену. Після цього відносять дерево на місце, заздалегідь вибране ними для свята, і найменовують його «Купала». Потім приносять пучки соломи, а інколи й солом’яну ляльку, котра вдіта в жіночу сорочку із стрічками, в моністах та у великому вінку. Ця лялька і називається «Марена».

Прийшовши на місце, втикають в землю дерево, рясно обвішують його вінками та стрічками, ставлять біля нього «Купалу», а неподалік розводять вогнище.

Наші прабабусі, коли були ще дівками, весело брались за руки та ходили з піснями довкола нарядженого дерева «Марени», а потім скакали через вогонь. Інколи замість вогню брали кропиву, яку накидували величезними купами.

Парубки тільки були присутні, але в хороводах, танцях, піснях участі не брали.

В ніч з 6 на 7 липня розквітає червоно-вогнений цвіт папороті. Його можна знайти, зірвати та зберегти. Власник ціїє квітки стає знахарем, і ніякий клад не приховається від нього.

На «Мамаєвій Слободі» святкування «Івана Купала» розпочнеться о 16-00 за участі фольклорного колективу.

Реєстрація учасників на квест “Пошук козацького скарбу на “Мамаєвій Слободі” буде тривати до 15-45. Квест розпочнеться о 16-00.

Пара-переможець неодмінно отримає в нагороду золоту каблучку! Друга і третя пара фіналістів також отримають коштовні нагороди від козаків “Мамаєвої Слободи”!

Люб’язно просимо всіх бажаючих прийти до витоку річки Либідь в козацьке селище «Мамаєва Слобода» з тим, аби відчути жаркий вогонь купальського вогнища.

Дрес-код заходу: вишиванка або який небудь український національний елемент одягу (віночок, намисто  тощо)

Давайте спільно відроджувати прадавні традиції козацького краю!!!