Раді сповістити всіх українців, в кого в жилах тече горда козацька кров, що в рамках святкування «Дня цвітіння черемхи» відбудеться відкриття виставки народного майстра-різьбяра нащадка Запорозьких козаків Петра Пипи.

Виставка робіт народного майстра буде відкрита 1 травня о 12-30 в приміщенні Войськової скарбниці на «Мамаєвій Слободі». Виставка робіт проходитиме впродовж трьох днів – 1,2 та 3 травня 2015 року. Також на виставці Ви зможете побачити «Обухівські» та «Чернецькі» рушники з колекції «Мамаєвої Слободи».

В добу розквіту козаччини, цебто в XVII-XVIII ст. різьблення по дереву в Україні досягло найвищого рівня. Майстри- різьбяри оздоблюють шляхетські палаци, козацькі кам`яниці, церкви, навіть будівлі козацьких куренів на Запорозькій Січі, прикрашаючи їх пишним різьбленням. В орнаментиці з’являються мотиви листків аканту, квіток лілей, виноградних лоз і грон, серед них також зображають щасливих янголят. Наші прадіди пишним різьбленням щедро оздоблювали деталі будівель — одвірки, сволоки, балки, наличники, піддашні дошки, горішні вікна. В той час в інтер’єрі житла різьбленням прикрашали віконниці, одвірки, полички, мисники. Особливу увагу різьбярі приділяли сволоку, який займав більше місця в інтер’єрі. Часто його оздоблювали плосковиїмчастим різьбленням з мотивами розеток, кіл, смужок, ламаних ліній, бокові частини іноді профілювали крученим орнаментом. Традиція оздоблення сволоків існує в народному будівництві досі.

Майстри пишно оздоблювали різьбленням предмети побутового і господарського призначення. Скрині, столи, ліжка, миски, тарілки прикрашались орнаментальним різьбленням.

Майстри-різьбярі оздоблювали різьбленням дерев’яні цвинтарні та придорожні хрести та каплички, що споруджувалися на роздоріжжях, перехрестях шляхів, коло церков і криниць.

До наших часів збереглися унікальні зразки різьблених виробів — чумацьких возів (маж), саней, різного хатнього начиння, предметів домашнього вжитку.

Одним із продовжувачів народної української школи майстрів-різьбярів є нащадок давнього козацького роду Петро Пипа, з творчим доробком якого Ви зможете ознайомитись на виставці в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Ось декілька слів про вихідця із козацького Поділля народного майтра-різьбяра Петра Пипу:

Петро Пипа народився 6 липня 1952 року у селі Андрушівка Погребищенського району, що на Вінниччині. У 1972 році закінчив Талліннську морехідну школу, яка відкрила йому шлях до подорожей. Працював матросом, боцманом на риболовецьких та науково-дослідних суднах. У 1982 році в Мурманську пройшла перша персональна вставка 30-річного моряка-художника. У 1984 році, закінчивши Малинський лісотехнічний технікум, повернувся до рідної домівки, став лісівником і полюбив дерево назавжди. Тому і продовжує йому вік, перетворюючи засохлі стовбури у диво-композиції, сповнені життям. Крім рельєфної різьби, майстер захопився новим напрямком у творчості, виготовляючи шкрябанки. Нині їх у Петра Пипи понад 500. З 1998 року різьбяр бере участь в обласних та регіональних виставках. Реалізує мистецькі проекти: «Звитяжне козацтво» (різьба по дереву), «Гетьмани України» (шкрябанки), а також «Біблійні мотиви» (різьба по дереву та шкрябанки). У 2014 році до 200-річчя з Дня народження Тараса Шевченка Петро Пипа представив публіці унікальну виставку. Мова йде про 200 писанок-шкрябанок і 20 різьблених на дереві полотен, на яких автор зобразив портрети Великого Кобзаря, а також ілюстрації до його творів. Окреме місце в творчості Петра Пипи посідають вирізьблені портрети легендарного козака Мамая. І тут майстер не обмежується різьбою по дереву, вдаючись до витонченої роботи з голкою та яйцем. P.S. Козацька тематика вабить Петра Пипу недаремно, адже він – козак у 6-му поколінні. Майстер каже: у 1975 році, коли імператриця Катерина ІІ зруйнувала Запорозьку Січ, 40-річний Степан Пипа, який мав на той час 20-літній бойовий вишкіл, поселився на тихому узліссі на Поділлі. Дім побудував тоді у волосному містечку Андрушівка, біля лісу Ріжок (на межі нинішніх Погребищенського та Липовецького районів).

Давайте спільно відроджувати забуті трудові навички та ремесла козацького краю!