Гайда до нашого «Козацького Коша»!

«Мамаєва Слобода» запрошує школярів відвідати урочище з якого бере початок легендарна річка Либідь. Саме тут, біля її джерела і розташувались 98 об`єктів козацької доби!

В період канікул в «Мамаєвій Слободі» школярі зможуть побачити білі українські хати, комори, клуні, вітряки, повітки, воловні, возовні, ясла, водяний млин, справжнісіньку козацьку церкву в ім`я Покрова Пресвятої Богородиці, прототип тієї церкви, котра вивищувалась над Запорозькою Січчю у часи Гетьмана Богдана Хмельницького. Крім того, школярі за бажанням зможуть  постріляти з татарського лука, скуштувати козацького кулішу, або мандруючи територією, погодувати справжнісіньких круторогих сірих волів, овець, гусей, погасати на свіжому повітрі наввипередки з кролями.

Телефон відділу з організації дитячих свят та дозвілля: 068-223-18-57; 044-361-98-48; 099 47 84 130. Або надсилайте запит – svyato.sloboda2019@gmail.com; mamayevasloboda@gmail.com,  karina.mamayeva.sloboda@gmail.com (з 10:00 до 18:00 години, без вихідних).

У подарунок при замовленні  квесту “Пошук козацького скарбу” безоплатне катання верхи на коні!!! 

Хочемо принагідно нагадати, що Козацьке селище «Мамаєва Слобода» знаходиться за адресою: вул. М. Донця,2 (Відрадний), тобто практично в серці столиці України, всього за сім кілометрів від вулиці Хрещатик!

У далекому середньовіччі агресивність кримськотатарських орд спричинила до появи у Придніпров‘ї новітньої потужної військової сили, а саме: православного Запорозького лицарського ордену. На цю новітню військову потугу скаржився у 1492 р. кримський хан Менглі-Гірей у листі до Великого князя литовського Олександра, пишучи про козаків-киян та черкащан, які захопили османську військову галеру-каторгу біля Тягині. Фортеця Тягиня — це тодішня турецька фортеця на Дністрі (нині — м. Бендери у Молдові). Отже, наші прадіди козаки спустилися човнами по Дніпру з Києва та Черкас, пройшли Чорним морем, піднялися Дністром й захопили потужний військовий корабель практично під носом у турецького гарнізону фортеці Тягині… Це і є перша відома нам писемна згадка про козаків з Києва та Черкас, котрі згодом стали відомі всьому світу під йменням Запорожці!

З часу вищезгаданої першої писемної згадки про українських козаків проходить 157 років і  в реєстрі Войська Запорозького Низового від 1649 року ми взнаємо, що Київський полк вже нараховував 2010 козаків і мав 17 сотень, з яких кілька перебували у самому місті Києві. Їх сотниками були: Григорій Піщенко, Самійло Білецький, Тимофій Нагорний. Сотником печерської сотні був записаний Опанас Передримирський із загальною чисельністю козаків – 516 осіб.  14 сотень даного полку знаходилися в радіусі 40 кілометрів (за винятком Овруцької) від Києва:
1.Васильківська (Микита Бут) – 127 козаків.

2.Овруцька (Юхим Натальчич) – 119 козаків.

3.Преварська (Юхим сотник) – 95 козаків.

4.Гостомільська (Єрмолай Басаренко) – 77 козаків.

5.Ворсівська (Іван Крузь) – 105 козаків.

6.Броварська (Федір Медвідь) – 53 козаків.

7.Макарівська (Григорій Петрицький) – 111 козаків.

8.Білгородська (Каленик) – 94 козаки.

9.Ясногородська (Трохим Ященко) – 87 козаків.

10.Ходосівська (Іван Барманський) – 91 козак.

11.Обухівська (Яцько Кресовський) – 152 козаки.

12.Трипільська (Андрій Ворона) – 171 козак.

13.Мотовилівська (Степан Половець) – 212 козаків.

Тож не дивно, що за давніми переказами  в 1756 році в урочищі, де знаходиться ковбаня (джерело), з якого бере початок річка Либідь – саме в тому місці, де зараз розташовується козацьке селище «Мамаєва Слобода» – козацько-гайдамацький загін «втопив» два барила з золотими червінцями та коштовностями…

Запрошуємо школярів під час осінніх канікул у захоплюючу мандрівку козацьким селищем самого Козака Мамая, у якій діти познайомляться з традиціями та побутом українців 17–18 століття.

Давайте спільно вивчатимемо історію рідного краю!

Гайда всі до козацького селища «Мамаєва Слобода» в урочище з якого бере початок легендарна річка Либідь, саме в те місце де наші прадіди – лицарі Запорожці зачаклували «Козацький скарб»!