А чи відомо Вам, панове товариство, що як свідчать давні перекази, біля ковбані (витоку) озера з якого й бере початок річка Либідь – саме в тому чарівному урочищі, де зараз розташовується «Мамаєва Слобода» у 1756 році  козацько-гайдамацький загін втопив аж два барила з золотими червінцями та коштовностями…

Також цікаво нам знати, чи відомо Вам, що в калинових гаях на «Мамаєвій Слободі» росте знаменита «Терлич-трава» без якої неможливо знайти квітку папороті…

І нарешті, третє. «Терлич-трава» за переказами росте лише на Лисій Горі. Так от, на мапах Києва часів Миколи Васильовича Гоголя, маківка, тобто вершина отієї знаменитої Лисої гори на яку злітались усі відьми, знаходилась приблизно біля сучасної зупинки швидкісного трамвая №3, яка називається: вулиця Сім`ї Сосніних. Ця величезна гора, яка носить назву Лиса, має в діаметрі близько десяти кілометрів і виглядає як паляниця. Урочище з якого бере початок річка Либідь знаходиться приблизно за кілометр від вершини цієї міфічної гори, згаданою Миколою Гоголем. Тож не дивно, чому саме тут і росте відома у знахарських колах «Терлич-трава», а також папороть, латаття, лілеї, лепеха і все це на «Мамаєвій Слободі»…

Отож запрошуємо Вас до нас в козацьку слободу до історичного витоку річки Либідь на свято Купайла!

Дівчата-козачки та козаки «Мамаєвої Слободи» відтворюватимуть прадавні купальські традиції. Початок купальських дійств та гулянь 6 липня 2015 року о 12-00 на озері Красавиця. Фольклорні колективи з піснями і танцями відправляться в гай, аби зрубати дерево чорноклена, це і буде Марена, яку буде встановлено в лузі обіч витоку річки Либідь. Продовженням свята буде принесення солом`яної ляльки Купайла…

Однак варто врахувати, що купальське вогнище запалюють саме тоді, коли сонце сідає за обрій, а до того – танці, гуляння, хороводи, троїсті музики та шпаркі танці з чарівними панянками-козачками на березі озера Красавиця.

У наших прадідів з ранку в козацьких селах та слободах дівчата по ранковій росі йдуть в поле чи ліс збирати трави та квіти. З них плетуть для себе купальські вінки. В цих вінках обов’язково повинна бути трава полину. Крім того, дівчата носять полин у себе за пазухою та під пахвами, адже це самий надійний запобіжний засіб від русалок та відьом, як небезпідставно вважали наші прабабусі, коли ще дівували…

Ближче до вечора, веселою зграйкою дівчата відправляються у найближчий гай чи ліс та рубають там дерево. Перевага надається чорноклену. Після цього відносять дерево на місце, заздалегідь вибране ними для свята, і найменовують його «Марена». Потім приносять пучки соломи, а інколи й солом’яну ляльку в людський зріст, котра вдіта в жіночу сорочку із стрічками, в моністах та у великому вінку. Ця лялька і називається «Купала».

Прийшовши на місце, втикають в землю дерево «Марену», рясно обвішують його вінками та стрічками, ставлять біля нього «Купалу», а неподалік розводять вогнище. Інколи вогнищ могло бути й три. Через вогнище перестрибують парами: хлопець із дівчиною. Саме на свято Купала відкривається «Небесна Брама», тож всі моління молодих людей про міцну родину будуть обов`язково почуті Господом Богом.

Наші прабабусі, коли були ще дівками, весело брались за руки та ходили з піснями довкола нарядженого дерева «Марени», а потім скакали через вогонь. Інколи замість вогнища брали кропиву, яку накидували величезними купами.

Парубки тільки були присутні, але в хороводах, танцях, піснях участі не брали.

В ніч з 6 на 7 липня розквітає червоно-вогнений цвіт папороті. Його можна знайти, зірвати та зберегти. Власник ціїє квітки стає знахарем, і ніякий клад не приховається від нього.

Тож ласкаво запрошуємо всіх до пошуку скарбу на «Мамаєвій Слободі». Купальські дійства триватимуть на Слободі, як і завжди, до «третіх півнів».

Люб’язно запрошуємо всіх бажаючих завітати до витоку річки Либідь в козацьке селище «Мамаєва Слобода» з тим, аби відчути жаркий вогонь купальського вогнища!

Дрес-код заходу: вишиванка або будь-який український національний елемент одягу (віночок, намисто  тощо)

Давайте спільно відроджувати прадавні традиції козацького краю, бо ж поки ми їх шануємо, доти ми і будемо українцями!!!