Напередодні веселих новорічних свят, щиро, як це здавна вміли робити українці, хочемо запросити Вас у мандрівку крізь час стежками козацького селища «Мамаєва Слобода» прямісінько до «Шинку – коса над чаркою»!

В стравописі (меню) «Шинку – коса над чаркою» нараховується понад 150 страв та хмільних напоїв козацької доби.

Раніше про ці старовинні українські страви можна було прочитати лише в «Енеїді» Івана Котляревського. Але з часу відкриття у 2009 році козацького селища «Мамаєва Слобода», Ви та Ваші друзі можете здійснити мандрівку в часі, замовивши собі в шинку на Слободі облюбовану страву, зварену чи спечену за середньовічними рецептами та технологіями. Таким чином Ви довідаєтесь як «набивала собі кендюха (шлунок)» українська шляхта, що вживали Запорозькі козаки, а також які страви їли повсякдень та про свято посполиті, цебто українські селяни у XVII-XVIII століттях. Шпундра, тетеря, верещака, соломаха, щерба, хляки, лемішка, шулик та загреби, варенуха, запіканка, чикилдиха, або ж вергуни? Навіть для вуха сучасного українця ці назви звучать дещо дивно та вичурно! На жаль, мало хто з сучасних українців їв, або хоча б чув про ці та десятки інших страв, із чудернацькими назвами, наїдків та хмільних трунків козацького краю? А вони є в стравописі та бенкетному меню «Шинку – коса над чаркою»!

Варто було б окремо сказати про посуд «Шинку – коса над чаркою», котрий також виготовлений за історичними зразками взятими в музеях України, це і глиняні полумиски й двійнята з тарелями, дзбани та штофи з барилами та поставцями з кольорового гутного скла, дерев`яні різьблені козацькі ложки, стябла та коновки! Проте цей унікальний посуд ліпше побачити та помацати власними руками ніж про це зараз Вам розповідати…

Хочемо особливо звернути увагу на те, що споруда «Шинку – коса над чаркою» відтворена за реставраційними кресленнями, тобто вона саме така, як і була колись у XVII-XVIII століттях. До цього нема чого більш додати, хіба що сказати, що шинок освітлюється «живим вогнем» свічок. Також світло потрапляє в шинок через круглі «гутного» скла шибки у вікнах, адже в добу середньовіччя «листового» скла, як у сучасних вікнах ще не було. В залах шинку знаходяться розмальовані печі та обкладені кахлями груби з візерунками на ізразцях, дбайливо відтвореними майстрами за археологічними зразками. Ці та інші деталі інтер’єру шинка відтворювались за описами козацьких шинків характерних для Наддніпрянщини, в тому числі й самого гетьмана Богдана Зиновія Хмельницького, котрий тримав аж два шинки у своєму родовому маєтку в містечку Суботів на Чигиринщині.

Прийшовши до шинку, аби відчути дух козацького середньовіччя, Ви маєте твердо знати, що «шинок», то слово українське і походить воно від назви «шинквас» – барної стійки на якій нарізали (шинкували) заїдок, закуску по сучасному! «Корчма», то є середньовічна назва постоялого чи заїжджого двору для подорожніх у мадяр, цебто слово угорське. На Росії заклади харчування колись називались «Трактірами» і ця ніби б то «ісконно московська» назва закладу харчування насправді походить від італійського слова «траторія», як власне і слово «кабак» «запозичене», а козацькою мовою вкрадене москалями у казанських татар…    

«Шинок – коса над чаркою» знаходиться практично в центрі столиці міста Києва, за 7 км від вулиці Хрещатик, в урочищі з якого бере початок легендарна річка Либідь на території козацького селища «Мамаєва Слобода».

Напередодні 2016 року запрошуємо Вас в колі родичів чи друзів здійснити мандрівку крізь час, відсвяткувавши передноворічний бенкет, Святвечір, Різдво, Щедрий вечір (Старий Новий рік) та Ордань (Водохреща) в «Шинку – коса над чаркою», або ж в одній із хат на території козацького селища «Мамаєва Слобода»!

Про деталі передноворічної програми «Козацька ніч», а також можливість реєстрації та бронювання місць для Вашої компанії чи фірми, можна довідатись за тел.. 044-383-84-67; 099-259-32-48 або ж написати листа – korporativms@gmail.com ; mamayevasloboda@gmail.com

Застеляйте столи та все килимами,
Та кладіть калачі з ярої пшениці,
Бо прийдуть до тебе три празники в гості,
А що перший празник – Рождество Христове,
А що другий празник – Святого Василя,
А третій же празник – Святе Водохреща!